УХВАЛА

Іменем   України

2007 року квітня «10» дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Безверхого О.М.

суддів Моїсеєнко Т.М., Сахнюка В.Г.,

з участю прокурора Шульги Л.О.

та засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Лебединського районного суду від „6" лютого 2007 року, яким

ОСОБА_1, 1962 року народження, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України - до трьох місяців арешту.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  - 250 грн. і на користь ОСОБА_3 - 150 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_1 був визнаний винним і засуджений за хуліганські діяння, вчинені при слідуючих обставинах .

15 травня 2006 року близько 6 - ї години в с. Забуги Лебединського району на вулиці ОСОБА_1, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, умисно наніс два удари кулаками в обличчя і один удар ногою в область живота потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

Коли через кілька хвилин до нього підбігла дочка потерпілого ОСОБА_4 і запитала за що він побив батька, то ОСОБА_1 замахнувся, щоб ударити кулаком її в обличчя , але вона відхилилась, а він ударив ногою її в область живота, чим завдав фізичного болю.

Після цього 16 травня 2006 року близько 6 - ї години в тому ж с. Забуги Лебединського району на вулиці ОСОБА_1, діючи знов з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, умисно наніс удар кулаком в обличчя потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив їй легке тілесне ушкодження.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки подія сталося в обох випадках у такому місці, яке не є громадським; він діяв не з хуліганських мотивів , а при конфліктних ситуаціях, побивши ОСОБА_2, бо той мав намір напасти на нього першим; й ударивши ОСОБА_3 після того, як вона його образила. Поставив питання про скасування вироку та призначення йому покарання за санкцією ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який на зміну своїх апеляційних вимог стверджував про відсутність в його діях складу злочину й прохав скасувати вирок і справу закрити; міркування прокурора про необхідність залишення без зміни вироку як законного і обгрунтованого, а також перевіривши матеріали 'кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджуються перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованими.

Так, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, не визнаючи своєї провини за обвинуваченням, в той же час підтвердив факти побиття ним потерпілих, пояснивши нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 тим, що той хотів напасти на нього з метою вбивства; спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3 тим, що вона обізвала його грубим словом ; а

Справа № 11 - 281 /2007 р                                                         Головуючий в 1-й інстанції - Гура А.О.

Категорія ст.296 ч. 1 КК України                                              Доповідач - Безверхий О.М.

нанесення ним удару ногою в живіт ОСОБА_4 тим, що вона підійшла до нього і стала запитувати, за що він побив її батька.

З показань потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_1 побив кожного з них безпричинно , а вони ніяким спонукаючих до цього неправильних дій щодо нього не вчиняли.

Показаннями свідка ОСОБА_5 як сільського голови стверджується, що у передуючий період жодних скарг і заяв від підсудного і потерпілих щодо їх стосунків - до сільської ради не надходило і не розглядалось.

Висновками судово - медичної експертизи підтверджується наявність, характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за заявлених ними обставин .

Протоколом огляду  місця події підтверджується, де саме у сільській місцевості було скоєно діяння ОСОБА_1

Також суд взяв до уваги покази ОСОБА_1 під час досудового слідства, якими він повністю визнавав факти вчинення ним діянь, кваліфікованих як хуліганські дії.

З висновків прокурорської перевірки вбачається, що ніякого тиску і недозволених заходів під час слідства до ОСОБА_1не застосовувалось.

Давши належну оцінку дослідженим доказам, суд встановив дійсні обставин справи і вірно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 саме за ст. 296 ч. 1 КК України за ознаками кримінально карного хуліганства.

При цьому суд мотивовано спростував твердження ОСОБА_1 про те, що він вчинив насильницькі діяння внаслідок неправильних дій потерпілих і неприязних стосунків з

ними.

Суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, також належно умотивував свої висновки і щодо покарання , яке визнав за необхідне призначити ОСОБА_1. за скоєне.

Отже колегія суддів знаходить безгрунтовними доводи зміненої апеляції засудженого, не вбачає підстав для її задоволення й до зміни чи скасування вироку , вважаючи його законним і обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 , 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Лебединського районного суду від 6 лютого 2007 року відносно засудженого ОСОБА_1залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення