КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-а-573/ 2010 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
01 липня 2010 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Непши О.І.,
при секретарі – Піроженко А.О.,
за участю позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
19 березня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 25 лютого 2010 року постановою по справі про адміністративне правопорушення він притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає фактичним обставинам справи; його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена у встановленому порядку; свідок правопорушення ОСОБА_3 взагалі не була опитана працівниками ДАІ; протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням процесуального закону; хоча відбувалася фотофіксація правопорушення, проте відповідні фотокадри позивачу не були продемонстровані; відтак позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення вважає незаконним.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Підтвердив обставини, викладені у позові, та додатково пояснив, що 25 лютого 2010 року він рухався по вул.Московській з боку вул.Адміральської у м.Миколаєві на автомобілі DAEWOO Lanos, державний номер НОМЕР_1, і виконував маневр повороту ліворуч на пр.Леніна. Він проїхав перехрестя вул.Московської та пр.Леніна на зелений сигнал світлофора. За зупинкою громадського транспорту на проспекті, його зупинили працівники ДАІ та повідомили, що позивач проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора. Останні склали протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач висловив свою незгоду.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, та письмові заперечення проти позову.
В своїх запереченнях відповідач вказує, що 25 лютого 2010 року нагляд за дорожнім рухом по вул.Московська в районі пр.Леніна в м.Миколаєві здійснював державтоінспектор Брижак О.С. Там же близько 12 год. 08 хв. під час проїзду перехрестя був зупинений автомобіль позивача, який порушив вимоги дорожнього знаку 5.62 «Місце зупинки», а саме – проїхав перехрестя під час здійснення повороту ліворуч на забороняючий червоний сигнал світлофору. Тому державтоінспектором після виявлення проступку складений протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, відповідач зазначає, що дії його працівника є законними, в позові просить відмовити (а.с.15-16).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд з'ясував такі фактичні обставини.
25 лютого 2010 року о 12 год. 20 хв. інспектором роти ДПС ВДАІ з ОАТ м.Миколаєва Брижаком О.С. щодо позивача складений протокол серії ВЕ № 145152 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП, за порушення останнім під час керування автомобілем DAEWOO Lanos, державний номер НОМЕР_1, вимог дорожнього знаку 5.62 „Місце зупинки” та п.16.8 ПДР, яке виявилося у проїзді позивачем перехрестя пр.Леніна та вул.Московської в м.Миколаєві на забороняючий сигнал світлофору. Правопорушення зафіксоване приладом «Візир». В протоколі наявне власноруч виконане позивачем пояснення, що він їхав на зелений сигнал світлофора (а.с.3).
В той же день постановою вказаної посадової особи серії ВЕ № 165131 по справі про адміністративне правопорушення позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України, та підданий штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.4).
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень проти позову, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише суб’єктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Будь-які інші докази, зазначені у ст.251 КУпАП, суду не представлені.
Більше того, суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано на наявність матеріалів фотофіксації правопорушення, проте останні у судове засідання не представлені, через це суд допускає, що відповідач свідомо не надав доказів, які б могли свідчити на користь позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно із п.16.8 ПДР, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді . Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора. Разом з тим, п.8.11 ПДР дозволяє водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а через це не доведена і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд находить адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, як визначає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В той же час за правилами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу.
Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2010 року серії ВЕ № 165131 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі через Корабельний районний суд м.Миколаєва.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І.Непша