КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-а-572/ 2010 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
21 липня 2010 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Непши О.І.,
при секретарі – Піроженко А.О.,
за участю позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
17 березня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 08 березня 2010 року постановою державтоінспектора Павлова О.Г. по справі про адміністративне правопорушення він визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та підданий штрафу у сумі 255 грн. Як слідує з постанови, позивач у вказаний день об 11 год. 53 хв. керував автомобілем KIA ceed, державний номер НОМЕР_1, і рухаючись у м.Миколаєві по пр.Леніна в районі вул.Дзержинського здійснив зупинку-стоянку ближче 30 м. від дорожнього знаку «Місце зупинки громадського транспорту», що було зафіксовано приладом «Візир», чим порушив вимоги п.15.9.е ПДР. Позивач зазначає, що дійсно здійснив зупинку, проте зупинився більше ніж за 30 метрів від дорожнього знаку, його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена у встановленому порядку, свідки правопорушення не допитані, постанова не відповідає фактичним обставинам справи. Відтак, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення є незаконним.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, підтвердив обставини, викладені у позові, просив скасувати оскаржувану постанову.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, письмові заперечення проти позову та фотографії.
В своїх запереченнях відповідач вказує, що 08 березня 2010 року нагляд за дорожнім рухом по пр.Леніна в районі перехрестя з вул.Дзержинського в м.Миколаєві здійснював державтоінспектор Павлов О.Г. Там же близько 11 год. 53 хв. ним було зафіксоване порушення позивачем вимог п.15.9.е ПДР, який здійснив зупинку-стоянку ближче 30 м. від дорожнього знаку «Місце зупинки громадського транспорту». Фіксація проступку відбулася за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир». Тому в подальшому державтоінспектором після виявлення правопорушення за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прийнята постанова, якою позивача притягнуто до відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відтак, відповідач зазначає, що дії його працівника є законними, просить в позові відмовити (а.с.8-9).
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 08 березня 2010 року об 11 год. 53 хв. вона разом із донькою та чоловіком (позивачем по справі) проїхали зупинку громадського транспорту на вул.Дзержинського в м.Миколаєві, приблизно 40 метрів від перехрестя, та здійснили стоянку. Свідок з донькою пішли до магазину, після чого їх з покупками зустрів позивач. Коли всі підійшли до машини, то поруч автомобіля вже перебував інспектор ДПС Павлов О.Г., запитав, чия машина та повідомив, що позивач вчинив правопорушення, з яким останній не погодився.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд з'ясував такі фактичні обставини.
08 березня 2010 року інспектором роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Миколаєва УДАІ УМВС Павловим О.Г. щодо позивача складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 146049 за ст.122 ч.1 КУпАП, що виявилося у невиконанні під час керування автомобілем KIA ceed, державний номер НОМЕР_1, вимог п.15.9.е ПДР і здійснення зупинки-стоянки ближче 30 м. від дорожнього знаку «Місце зупинки громадського транспорту». В протоколі наявні власноручно викладені пояснення позивача, з яких слідує, що з визначенням порушення він не згоден, на приладі «Візир» неможливо визначити відстань від знаку до автомобіля (а.с.3).
В той же день постановою вказаної посадової особи щодо позивача прийнята постанова серії ВЕ № 140508 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, якою він підданий штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.4).
З фотознімків, доданих до постанови, вбачається, що на них зафіксований легковий автомобіль позивача (фото № 3), проте на фото немає прив ’ язки до місцевості і з нього не можна встановити чи здійснив автомобіль зупинку. На фотознімках №№ 1, 2 лише зображений автомобіль, схожий на автомобіль позивача, проте без чіткого зазначення номерних знаків. З цих фотознімків також неможливо встановити, чи рухається автомобіль, чи здійснив зупинку (а.с.13).
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень проти позову, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та фотознімків, не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише суб’єктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Так само, суд не бере до уваги як доказ долучені фотографії саме через їх невизначеність.
За викладених вище обставин суд приходить до висновку, що відповідачем достовірно не встановлена фактична сторона проступку, а через це не доведена і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд находить адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, як визначає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В той же час за правилами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу.
Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08 березня 2010 року серії ВЕ № 140508 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі через Корабельний районний суд м.Миколаєва.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 липня 2010 року.
Суддя /підпис/ О.І.Непша
Оригінал постанови знаходиться в архіві Корабельного районного суду м. Миколаєва в адміністративній справі № 2-а-572/2010 рік.
Постанова набрала законної сили 03 серпня 2010 року.
Копія вірна:
Суддя Корабельного районного суду
м. Миколаєва: О.І.Непша