КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

                                                                                             Справа № 2-а-558/                                                                                                 2010 р.  

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 травня 2010 року         Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Непши О.І.,

при секретарі – Піроженко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

12 березня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 04 лютого 2010 року інспектором ДАІ щодо нього складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1, ст.126 ч.1 КУпАП, та прийнята постанов, якою він притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 430 грн. З постанови вбачається, що позивач у вказаний день на перехресті пр.Жовтневого та вул.Попеля в м.Миколаєві, керуючи автомобілем OPEL Kadett, державний номер НОМЕР_1, не мав при собі поліса обов ’ язкового страхування цивільно-правової відповідальності і здійснив зупинку в зоні знаку «зупинку заборонено». Позивач був зупинений державтоінспектором, який повідомив останньому суть проступку. Втім відповідач зазначає, що він не здійснював спірну зупинку, крім того свідків правопорушення інспектор не встановив. Позивач зазначає, що його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення є незаконним.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, просив слухати справу за його відсутності (а.с.9).      

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, та письмові заперечення проти позову.

В своїх запереченнях відповідач вказує, що 04 лютого 2010 року нагляд за дорожнім рухом на перехресті пр.Жовтневого та влу.Попеля в м.Миколаєві здійснювали державтоінспектори Рошка А.Ф. та Вашурін Д.О. Близько 10 год. 55 хв. інспектором Рошка А.Ф. був зупинений автомобіль позивача, який порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено). Крім того, під час перевірки водійських документів у позивача виявлена відсутність чинного договору обов ’ язкового страхування відповідальності власника транспортного засобу всупереч п.2.1.г. ПДР. Тому державтоінспектором після виявлення правопорушення складений протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 430 грн. Відтак, відповідач зазначає, що дії його працівника є законними (а.с.10-11).

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував такі фактичні обставини.

04 лютого 2010 року об 11 год. 00 хв. інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ Жовтневого району Рошка А.Ф. щодо позивача складений протокол серії ВЕ № 116013 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1, ст.126 ч.1 КУпАП, за здійснення останнім на автомобілі OPEL Kadett, державний номер НОМЕР_1, зупинки в зоні дії знаку 3.34 (зупинку заборонено) та відсутність у водія чинного договору обов ’ язкового страхування відповідальності власника транспортного засобу. Місцем складання протоколу вказане перехрестя пр.Жовтневого та вул.Попеля в м.Миколаєві. В протоколі наявні власноручно викладені пояснення позивача, зі змісту яких вбачається, що він «з порушенням не згоден, страховки при собі не мав» (а.с. 3).

В той же день постановою вказаної посадової особи серії ВЕ № 123116 по справі про адміністративне правопорушення позивач визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП України, та підданий штрафу в розмірі 430 грн. (а.с.4).

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в   адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових  доказів, висновків експертів.

В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, проти позову не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише суб’єктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Будь-які інші докази, зазначені у ст.251 КУпАП, суду не представлені.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП України (порушення правил зупинки), а тому в цій частині не доведена і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд внаслідок визнання відповідачем своєї вини допускає, що позивач дійсно міг вчинити правопорушення, передбачене ст.126 ч.1 КУпАП (відсутність полісу обов ’ язкового страхування). Втім, працівниками ДАІ в оскаржуваній постанові не вказане, за який саме з двох проступків накладено адміністративне стягнення.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо . За ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Через те, що по справі розмежувати, за яке саме адміністративне правопорушення накладений штраф на позивача, неможливо, а також враховуючи недоведеність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в цілому.

Крім того, як зазначає п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу.

Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2010 року серії ВЕ № 123116 скасувати.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі через Корабельний районний суд м.Миколаєва.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                            /підпис/                                                      О.І.Непша

Копія вірна:

          Суддя                                                                                                              О.І.Непша