Справа №33 - 55,81

ПОСТАНОВА

10 квітня 2007р.                                                                                      м. Чернігів

Голова апеляційного суду Чернігівської області Ярошенко М.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1за ст. ст. 124, 130 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення( далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Постановами Ніжинського міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року ОСОБА_1визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ст. 124 та ч.І ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 (сімнадцять) грн. та 260 ( двісті шістдесят ) грн. відповідно, а щодо ОСОБА_2 провадження у справі закрите за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст., ст.. 124 КУпАП.

Як визнав суд, 5 листопада 2006 року о 20 годині 30 хвилин в м. Ніжині по вул. Шевченка ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ - ДЕУ д.н.з. НОМЕР_1в стані алкогольного сп'яніння, в умовах ожеледиці не вибрав безпечної швидкості руху, не впоравшись з керуванням автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення в автомобілем маршрутного таксі ГАЗ - 32213 „ Газель " під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Приймаючи рішення щодо ОСОБА_2, суд виходив з того, що той діяв в даній дорожній ситуації в умовах крайньої необхідності.

Суд, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1ознак правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.І КУпАП та про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_2

В скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанови суду, на його думку, є незаконними, такими, що підлягають скасуванню з направленням на новий судовий розгляд. Свої вимоги скаржник мотивував тим, що розглянувши зазначені адмінматеріали в його відсутності, судом були порушені його права, оскільки про час та місце розгляду справ належним чином він не був повідомлений, не зміг дати пояснення суду та користуватись допомогою захисника. Він же вказує про необхідність скасування постанови суду щодо ОСОБА_2, якого, на його думку безпідставно звільнено від адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.

Перевіривши матеріали адміністративних справ та доводи, викладені в скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про те, що її своєчасно повідомлено про місце і час розгляду і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього. Однак ці вимоги закону суддею не додержано.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 судовою повісткою викликався в засідання суду, проте дані, що він особисто чи через своїх близьких отримав таку повістку, відсутні.

Таким чином, розглянувши справи у відсутності ОСОБА_1 суд порушив його право на захист, а тому постанови при визнання його винним в скоєнні інкримінованих правопорушень не можна вважати законним, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, підлягає скасуванню і постанова суду від 18 грудня 2006 року, якою    і провадження щодо ОСОБА_2 закрите за відсутністю в його діях складу правопорушення,   передбаченого   ст.   124   КУпАП,   враховуючи,   що   зазначена постанова безпосередньо впливає на цивільні правовідносини між учасниками ДТП.

Суд на порушення вимог ст..ст. 245, 252 КУпАП не вжив заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, не перевірив і у постанові не навів жодного доказу на спростування пояснень ОСОБА_2 щодо відсутності його вини в дорожньо - транспортній події та не дав оцінки даним, які містяться у наявних у матеріалах справи документах.

Сама постанова судді не відповідає вимогам, які ставляться до рішень, що приймаються в конкретній справі: закриваючи провадження по справі за відсутності складу адмінправопорушення, суд в установочній частині постанови зазначив, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення, яке передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України, тобто, фактично підтвердив висновки, викладені в протоколі, складеному працівниками ДАІ.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 був безпосереднім учасником ДТП, суд не прийняв ніяких заходів до його виклику в судове засідання з метою з'ясування всіх обставин пригоди, а обмежившись допитом лише самого ОСОБА_2 та одного свідка виніс рішення по суті, яке викликає сумніви в його обґрунтованості та законності.

За таких обставин зазначені постанови суду щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2 слід визнати незаконними та необгрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справ на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду необхідно усунути зазначені недоліки, належно перевірити всі обставини справи і прийняти рішення, які б відповідали вимогам закону.

Закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.. 38 КУпАП, не виключає необхідності всебічного і повного дослідження обставин справи та вирішення питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,-

постановив:

Постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2006 року про притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124,130 ч.І КУпАП та постанову цього ж суду від 18 грудня 2006 року про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_2- скасувати, а справи направити на новий судовий розгляд.