Справа № 22-7596/2010                                                        Головуючий у 1 інстанції: Циганаш І.А.

                                                                                                                 Доповідач: Савченко С.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

      Головуючої: Спірідонової Л.С.,

             Суддів:   Голованя А.М.,

Савченко С.О.,

                                  .при  секретарі:  Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2010 року, -  

ВСТАНОВИЛА:

          В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення ПАТ «ОТБ Банк» в м. Кіровограді про розірвання кредитного договору, посилаючись на те, що 28 липня 2008 року між нею та відповідачем  було укладено кредитний договір № МL-R00|118|2008 відповідно до умов якого Банк зобов’язавсь   надати відповідачці (позичальнику) грошові кошти у вигляді кредиту розміром 57073.45 доларів США на строк  до 22 липня 2019 року, а позичальник зобов’язалась виплачувати кредит та належні відсотки у Валюті кредиту . З часу укладення договору обставини, якими керувалась ОСОБА_2,  змінилися настільки, що якби вона могла їх передбачити, то не укладала б договір. Зміна обставин полягає в зміні курсу національної валюти по відношенню до долара США. Збільшення вартості долара майже вдвічі  є істотною обставиною, яка порушує співвідношення її майнових інтересів і зводить нанівець її розрахунки при укладанні договору кредиту. Банк не повідомив її про те, що вона несе валютний ризик.

    В червні 2010 року позивачка доповнила позовні вимоги. В заяві зазначала, що одночасно з укладенням спірного кредитного договору 28 липня 2008 року між нею та Банком  було укладено іпотечний договір №2675, відповідно до умов якого приватним нотаріусом ОСОБА_3 було внесено реєстраційний запис №2676 про заборону відчуження нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачці. Просила зняти заборону на дану квартину та зобов’язати приватного нотаріуса ОСОБА_3  виключити цю квартиру  з реєстру іпотек.

    Рішенням суду в позові відмовлено в повному обсязі.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

      Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

      З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції на підставі доказів дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 надававсь кредит в доларах США і вона була ознайомлена з умовами договору.

    Згідно вимог  ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно змісту ст..ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

      В ч.1 ст. 652 ЦК України зазначено, що у разі істотної  зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

    Укладаючи договір кредиту, підписуючи його, ОСОБА_2 розуміла та погоджувалась з тими умовами, що кредит повинен бути повернений доларами США і поверненню підлягає сума отриманого кредиту з відсотками, а також, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінними (п.1.11.1 частини 2 кредитного договору, а.с.9).

    Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами та правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють, а тому вимоги позивачки про розірвання договору кредиту не підлягають задоволенню.    

    За ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання. Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про неможливість розірвання кредитного договору, не може бути задоволена і вимога позивачки про зняття заборони на відчуження нерухомого майна – її квартири.

    За ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

    Зважаючи на викладене, колегія судів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги його не спростовують.

      Керуючись  п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,    

У Х В А Л И Л А :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

      Рішення Ленінського районного суду від  09 липня 2010 року залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів.

 Головуюча:  

 Судді: