Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 4809- 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Бевз О.Ю,
Категорія –57 Доповідач – Черненко В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненко В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області та ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги дітям війни та інших виплат, пов’язаних з її недоплатою.
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області в якому просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на її користь недоплачену , як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Суд зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2009рік. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення
суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову, а апеляційні скарги вважає необгрунтованими виходячи з наступного. Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, кошти Пенсійного фонду не може бути використано на виплати, передбачені ст.6 Закону, не визначено механізм визначення мінімальної пенсії за віком не спростовують висновку суду першої інстанції щодо порушення прав позивача, як дитини війни. Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача. Інші доводи апеляційної скарги не свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не стосується суті спору і вирішення цих питань не входить у компетенцію суду.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області, ОСОБА_1 – відхилити . Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді