Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа  №22-4422-2010р.                     Головуючий у 1-й інстанції –Баранець А.М.

Категорія –     57                                                              Доповідач – Черненко В.В.

      Ухвала

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 серпня 2010  року                                         Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді    Черненко В.В.,

Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.

 при секретарі – Донець А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними  скаргами  ОСОБА_1   на рішення Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010 року, ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010 року та  ухвалу  Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від  21 травня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2    про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні господарськими будівлями та земельною ділянкою.  

  ВСТАНОВИЛА:

         ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2  про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні будівлями та земельною ділянкою, мотивуючи свої позовні вимоги тим , що  позивачі є власниками Ѕ частини житлового будинку №58 з надвірними будівлями, які знаходяться у м. Світловодську Кіровоградської області по вул.. Енгельса, а відповідач є власником іншої частини будинку в розмірі 1/2  частини.  У зв’язку з тим , що відповідач  займає весь будинок, позивачі звернулись до суду з позовом про виділ в натурі частки майна, що є  у спільній частковій власності і рішенням Світловодського  міськрайонного  суду Кіровоградської області від  22.12.2008 року  було виділено позивачам у  натурі: приміщення кухні, ганок, коридор, дві  житлові  кімнати, та   господарські будівлі, які складаються із  частина огорожі,  2 сараїв ,  вбиральні , гаражу , погребу , Ѕ частина замощення, водопроводу,   що складає 62/100 частини  домоволодіння.

ОСОБА_2 було виділено в натурі приміщення ванної кімнати,  житлові кімнати , господарські будівлі , які складаються із погребу, частини огорожі, Ѕ частина замощення, що складає 38/100 частин домоволодіння . Земельна ділянка  була розподілена відповідно до заключення  технічної експертизи.

Позивачі зазначили, що оскільки, відповідач по справі  перешкоджає їм в користуванні  приміщеннями , які є їх  власністю,   вони вимушені  були звернутись до суду за захистом порушених прав і просили суд  вселити їх в приміщення  яке належить їм на праві власності та зобов’язати відповідача по справі не чинити перешкод  у користуванні господарськими будівлями та присадибною ділянкою.

 Під час судового розгляду  ОСОБА_1 відмовився  від позовних вимог до ОСОБА_2  про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні господарськими будівлями  та земельною ділянкою.

 31.03.2010 року ,ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової  компенсації  за рішенням суду.

             Ухвалою Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2010 року  було об’єднано в одне провадження  позов  ОСОБА_3 до ОСОБА_2    про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні господарськими будівлями та земельною ділянкою та  позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової  компенсації  за рішенням суду.

 Ухвалою Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010  року  провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової  компенсації  за рішенням суду в розмірі 19875 гривень,  було закрито на підставі ст. 205 ч.1 п.2 ЦПК України у  зв’язку з тим , що  вимоги  які викладені в  позовній заяві ОСОБА_2, витікають із рішення  Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області,  яким  вже стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1  на користь   ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 19875 гривень.

           Рішенням Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010 року  позовні вимоги задоволено .

   В апеляційних  скаргах  ставиться питання про скасування рішення та ухвали  суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

  Перевіривши законність та обгрунтованність  рішення, ухвали  суду першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України,   колегія суддів   дійшла  висновку, що апеляційні  скарги  підлягають  відхиленню  із наступних підстав .

  Задовольняючи    позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що за рішенням  Світловодського міськрайонного  суду  Кіровоградської області від 22.12.2008 року  позивачці було виділено в натурі Ѕ  частку  житлового будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1. Рішення суду набрало законної сили. Рішенням  виконавчого комітету Світловодської міської ради  від 20.02.2009 року    присвоєно поштову адресу домоволодінню гр.. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – АДРЕСА_2.

Суд також встановив, що відповідач по справі не  заперечує факту, що він   перешкоджає позивачці користуватись  частиною будинку яка є її  власністю,  мотивуючи це тим, що  позивачка  не сплатила йому грошову  компенсацію,  визначену за рішенням суду.

Суд першої інстанції  перевірив надані сторонами  докази  і дійшов висновку, що   позовні вимоги  підлягають  задоволенню з тих підстав , що  позивач є власником  частини  будинку   і він не може бути позбавлений   права користуватись  своєю  власністю, крім випадків передбачених  законом, при цьому суд послався на норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини , зокрема -  на ст. 155 ЖК України.

Колегія суддів  погодилась з висновками  суду першої інстанції   і вважає , що  справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до  вимог  викладених в  статті 11 ЦПК України  в межах заявлених вимог  та на підставі доказів сторін .

      Обставини на які посилаються скаржники   в апеляційній скарзі не спростовують  висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

Посилання скаржників на те , що суд першої інстанції  при розгляді  справи,   вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_2 , а суд  розглядаючи спір по суті ,  вирішив питання відносно його частки є необґрунтованими, так як з матеріалів справи  вбачається , що відповідно до рішення  Світловодського міськрайонного  суду  Кіровоградської області від 22.12.2008 року,  ОСОБА_3 та ОСОБА_1  було виділено в натурі Ѕ  частку  житлового будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1, без уточнення , які саме   частини  будинку виділяються кожному із них. . Докази про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1    розподілили зазначену частину будинку в натурі , або визначили порядок користування зазначеною частиною будинку в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов правильного висновку вселяючи ОСОБА_3  в приміщення будинку ,  яке  виділялось їй за рішенням суду  від 22.12.2008 року  .  Права ОСОБА_1 ніяким чином судом не було порушено.  

В частині вимог  викладених  в апеляційній  скарзі , ОСОБА_2,  з яких вбачається , що скаржник не погоджується  з тим , що суд першої  інстанції, своєю   ухвалою від 21.05.2010 року   закрив провадження по його позову, про стягнення грошової  компенсації  за рішенням суду від  22.12.2008 року, відповідно до ст. 205 ЦПК України, мотивуючи це тим,  що позов він заявляв тільки по ОСОБА_3  і сума, яка підлягала стягненню з ОСОБА_3  на його користь, відрізняється від суми, яка зазначена в рішенні Світловодського міськрайсуду  від  22.12.2008 року, колегія суддів вважає, що  зазначені доводи не спростовують ухвали  суду першої інстанції, оскільки суд дійшов правильного висновку , що  зазначений спір  вже було вирішено судом , по ньому  було ухвалено  рішення суду  і стягнення  грошової суми зазначеної в рішенні ,   проводиться  в порядку  виконавчого провадження.

Колегія суддів  зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції помилково послався на  Закон України  «Про власність», який на час розгляду справи  втратив  чинність, однак зазначені обставини не  впливають на  висновки  суду першої інстанції і не тягнуть за собою скасування рішення суду  або його зміну. Колегія суддів вважає, за необхідне виключити  з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 21.05.2010 року,  посилання на Закон України «Про власність».  

Таким чином , виходячи із встановлених обставин, колегія суддів  вважає, що підстав для зміни або скасування ухвали  та   рішення суду першої інстанції,  які оскаржуються,  у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції  від 21.05.2010 року, та ухвала суду від 21.05.2010 року ,залишаються без змін.

           Керуючись ст. ст. 303,  307, 308,  312, 314, 315,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                                  

    УХВАЛИЛА :

            Апеляційні скарги - ОСОБА_1,  ОСОБА_2   відхилити.

             Рішення Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010 року та Ухвалу Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2010року залишити без змін.

            Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвали   апеляційного суду.

Головуючий – суддя:

Судді :