Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул..В.Пермська,2, тел. 24-56-63

_______________________________________________________________________________________

Справа № 11-а-849 2010 р.                                   Головуючий у І інстанції – Іванов Д.Л.

Категорія - ч.3 ст.185 КК України                     Доповідач у ІІ інстанції - Петрова І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         12 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:  

                                                              головуючого судді: Поступайло Н.І.,                                              

                                                              суддів: Петрової І.М., Бабича О.П.,

                                                              за участю прокурора: Черниш Г.Р.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора Новомиргородського району на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кіровакан, республіки Вірменія, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, такий що не має судимості,  засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця с. Листопадове, Новомиргородського району, Кіровоградської області, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, такого що має судимість,  засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у тому, що вчинили таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ) за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 повторно, поєднану з проникненням до сховища при слідуючих обставинах.

15 березня 2010 року близько 18.00 -19.00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, працюючи охоронцями ПП Агрофірми „Панчеве,” перебуваючи на території тракторної бригади № 1 агрофірми „Панчеве,” розташованої в с. Панчеве, Новомиргородського району, з корисливих мотивів за попередньою змовою, проникли через огорожу у склад паливно - мастильних матеріалів, шляхом підбору ключа відкрили навісний замок на крані ємкості і таємно заволоділи 50 літрами бензину А - 76, по ціні 7, 1 грн. за один літр на загальну суму 355,00 грн., завдавши підприємству Агрофірми „Панчеве” матеріального збитку на вказану суму.   З місця вчинення злочину  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зникли, з викраденим розпорядилися на власний розсуд.

    В апеляції прокурор просить вирок змінити. Виключити з мотивувальної частини вироку обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 – вчинення злочину повторно, посилаючись на те, що дані обставини є кваліфікуючими ознаками.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про зміну вироку суду, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягають задоволенню за таких підстав.

Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені злочину за який вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку.

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднану з проникненням до сховища, що не оспорювали у судовому засіданні самі засуджені, через що докази досліджувались у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України. З метою встановлення чи правильно розуміють засуджені та інші учасники судового розгляду такий порядок дослідження доказів по справі, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, судом роз’яснено всім учасникам положення ст.299 КПК України, а також і те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. На дослідження доказів у порядку передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджені погодились добровільно після роз’яснення їм наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 14 червня 2010 року (а.с. 119).

Призначаючи міру покарання засудженим, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, сприяв розкриттю злочину.

Обставиною, пом’якшуючою покарання засудженого ОСОБА_2., районний суд об’єктивно визнав щире каяття у вчиненні злочину, повне відшкодування збитків.

Обставиною, що обтяжують покарання засудженого, суд першої інстанції  визнав вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Характеризуючи особу ОСОБА_3, районний суд врахував те, що він, маючи непогашену судимість, знов вчинив тяжкий кваліфікований злочин, за місцем проживання характеризується негативно, знаходиться під адміністративним наглядом, сприяв розкриттю злочину.

Обставиною, пом’якшуючою покарання засудженого ОСОБА_3, районний суд об’єктивно визнав щире каяття у вчиненні злочину, повне відшкодування збитків.

Обставиною, що обтяжують покарання засудженого, суд першої інстанції  визнав вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Разом с тим районний суд, помилково визнав вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, як обтяжуючі  обставини, оскільки згідно ч.4 ст.67 КК України,   якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Таким чином, вказівку суду про застосування обтяжуючих обставин –  вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, необхідно виключити з вироку.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області - задовольнити.

Вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2010 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – змінити.

Вказівку суду про визнання обтяжуючою обставиною – вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб  -  виключити з вироку суду.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Судді:

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                                                      І.М.Петрова