У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Довжинської Н.Б.
Сторін: позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, їхнього представника Остап»юк Н.О., представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради про затвердження технічної документації що посвідчують право власності на земельну ділянку, визнання права на користування земельною ділянкою для влаштування заїзду, визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2, на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
13 липня 2009 року, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що йому та його дружині на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідача ОСОБА_4 належить будинок №15 по цій же вулиці і обидва будинки розташовані на одній земельній ділянці. 18 травня 1994 року рішенням Івано-Франківської міської ради йому передано у власність 0,0550 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку а 08 листопада 2004 року видано акт на право приватної власності на землю. З метою уникнення конфліктів між ним та відповідачем ОСОБА_4, з приводу користування земельною ділянкою йому було передано в оренду 0,069 га земельної ділянки і 26.01.2006 року укладено договір оренди. Про те рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.03.2008 року скасовано рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки і розірвано договір оренди та зобов’язано Івано-Франківську міську раду розглянути на сесії питання про передачу у власність ОСОБА_4, земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. 18 червня 2009 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку розміром 0,0223 га, розташованої по вул. Кисілевської 15 та передачу її у приватну власність ОСОБА_4 З даним рішенням він
Справа № 22-ц-2795/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Ковалюк І.П. Категорія 45 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
не погоджується оскільки його і ОСОБА_2 позбавлено заїзду до власного житлового будинку. Вони завжди користувались заїздом з вулиці Кисілевської, а тому просив визнати незаконним та скасувати п.27 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 18 червня 2009 року, про затвердження проектної документації і передачу у власність земельної ділянки площею 0,0223 по вул. Кисілевської 15, ОСОБА_4, зобов’язати Івано-Франківську міську раду залишити в спільному користуванні зазначену земельну ділянку, визнати за ним право користування земельною ділянкою та визнати недійсним акт про право приватної власності на земельну ділянку від 24.12.2009 року в частині приватизації ним заїзду до їхніх господарств та земельної ділянки.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу в якій посилаються на порушення судом першої інстанції вимог процесуального і матеріального права. Судом першої інстанції не враховано того що позивачу та його дружині на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1, йому 18.05.1994 року, на підставі рішення Івано-Франківської міської ради передано земельну ділянку розміром 0,0550 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, а 08.11.2004 року видано державний акт на право приватної власності на землю. Довгий час будівля відповідача не використовувалась за призначенням і тому йому, ОСОБА_1, рішенням міської ради від 08.12.2005 року, було передано в оренду земельну ділянку площею 0,069 га і укладено договір оренди. Про те, як рішення міської ради так і договір оренди рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.12.2008 року, визнані незаконними і зобов’язано міську раду розглянути питання передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки. Рішеннями судів, спір між сторонами не вирішений, земельна ділянка, яка планувалась як заїзд, передана у власність відповідачу. З таким рішенням він погодитись не може, оскільки його позбавлено заїзду до своїх земельних ділянок і будівель. Приватизація земельної ділянки ОСОБА_4, позбавила його та ОСОБА_2, безперешкодно користуватись своїми земельними ділянками, влаштування заїзду з іншої вулиці не відповідають діючому законодавству. Міська рада, погоджуючи відповідачу приватизацію земельної ділянки, зобов’язала його укласти сервітутний договір але відповідач ОСОБА_4 взагалі заперечує такі вимоги.
Просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення і задовольнити їхні позовні вимоги.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивача, третю особу та їхнього представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2008 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_4 визнано недійсним договір оренди яким надано ОСОБА_1 в оренду 0,069 га земельної ділянки і зазначеним рішенням також встановлено, можливість облаштування заїзду до будинку ОСОБА_1 Позивач, земельну ділянку, через яку йому пропонувалось влаштувати заїзд, подарував своїй доньці ОСОБА_2 чим сам створив собі штучні перешкоди для влаштування заїзду з вулиці І.Білозіра.
Відповідачу ОСОБА_4, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,0223 га приватизована рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.06.2009 року на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 05 грудня 2008 року, яке набрало законної сили. Приймаючи рішення, яке оспорює позивач, Івано-Франківська міська рада діяла в межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати доказ, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.А. Девляшевський
Р.Й. Матківський