У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів, судової палати в цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І..
Суддів: Девляшевського В.А., Ясеновенко Л.В.
Секретаря: Сідорука А.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни та нарахування щомісячної соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м Коломия на постанову Коломийського міськрайонного суду від 28 січня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
24 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В порушення вимог зазначеного закону виплата передбаченої допомоги їй не проводилась і не проводиться. Зазначені положення закону неодноразово зупинялись Законом України «Про державний бюджет України» на 2006 рік, та 2007 рік. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення Закону « Про державний бюджет», що призупиняли зазначені виплати, визнані такими що не відповідають Конституції. Рішеннями Конституційного Суду України неодноразово відновлювались гарантії передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
_______________________________________________________________________________ Справа № 22ц- 3024/2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк М.Ф. Категорія 57 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
Просила визнати неправомірними дії відповідача і зобов’язати його здійснити їй нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року до 1.01.2008 року та з 22.05.2008 року до 01.01.2009 року.
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 28 січня 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м. Коломия подало апеляційну в якій посилається на те, що постанова судом ухвалена з порушенням норм матеріального права. В основу рішення покладено рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними положень про зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Про те, судом не враховано, що визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє з 09.07.2007 року, однак жодного нормативного акту на виконання даних вимог не було прийнято, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищування, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір. Пенсійний фонд діє на підставі Положення про пенсійний фонд і забезпечує ефективне використання коштів і використовує їх винятково за призначенням і вони вилученню не підлягають.
Просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення про відмову в позові.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивачка відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка відноситься до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Але Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Тому суд визнав неправомірними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 підвищеної пенсії.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази. що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия, відхилити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду від 28 січня 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.А. Девляшевський
Л.В. Ясеновенко