Справа № 2-2641/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

             27 вересня 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

     головуючого судді                               Ходасевича О.В.,

     при секретарі                                                         Ребізант Ю.В.,      

             позивача      ОСОБА_2,

             представника позивача                                               ОСОБА_3,

             відповідача                                                                   ОСОБА_4

             розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_4 про передачу у власність в порядку міни нерухомого майна та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання дійсним Договору міни від 22.03.2010 року, суд -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про передачу у власність в порядку міни нерухомого майна та зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання дійсним Договору міни від 22.03.2010 року.

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про передачу у власність в порядку міни нерухомого майна:  квартири, розташованої у АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.03.2010 року укладено договір міни між ним - ОСОБА_2, та відповідачем - ОСОБА_4, та було встановлено зобов'язання по обміну майном, а саме: ОСОБА_2 (позивач), зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_2(відповідачу), житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м., житловою площею – 66,7 кв. м. ; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_4(відповідач), зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_2 (позивач), квартиру, розташовану у АДРЕСА_1.

Позивач просить суд згідно договору міни від 22.03.2010 року зобов’язати ОСОБА_4, передати йому - ОСОБА_2, у власність в порядку обміну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач за первісним позовом, у зв’язку с тим, що ОСОБА_4 (відповідач), зобов'язання обміняти та передати у власність ОСОБА_2 (позивач), квартиру, розташовану у АДРЕСА_1, не виконує, при розгляді судом справи звернувся до суду в порядку ст. 31 ЦПК України з заявою про зміну предмету позову, та просить суд:

Визнати договір міни від 22.03.2010 року укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який не був нотаріально посвідчений, нікчемним договором, та визнати за ним - ОСОБА_2, право власності на збудований ним житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м., житловою площею – 66,7 кв. м. ; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, без додаткового акту вводу в експлуатацію.

Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2,  про визнання дійсним Договору міни від 22.03.2010 року, укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що відповідно до Договору міни від 22.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, за згодою сторін було встановлено зобов'язання по обміну майном, а саме: ОСОБА_2, зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_4, житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м., житловою площею – 66,7 кв. м. ; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_4, зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_2, квартиру, розташовану у АДРЕСА_1.

Свої договірні зобов'язання ОСОБА_2, по Договору міни від 22.03.2010 року, виконав частково, так, між сторонами був укладений в письмовій формі договір міни, згідно якого позивач - ОСОБА_2, нібито передав ОСОБА_4 у власність житловий будинок № 12-6 (дванадцять «б»), з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Але, позивач - ОСОБА_2, до цього часу не підготував всі необхідні документи для нотаріального оформлення та посвідчення даного договору міни, та до цього часу вищевказаний «Договір міни від 22.03.2010 року», не був нотаріально посвідчений.

              Просить суд визнати дійсним  Договір міни від 22.03.2010 року.

      Представник позивача по первісному позову - ОСОБА_3, у судовому засіданні змінений позов про визнання договору міни від 22.03.2010 року, укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який не був нотаріально посвідчений, нікчемним договором, та визнати за - ОСОБА_2, право власності на збудований ним житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, підтримав в повному обсязі, та посилаючись на ті самі обставини що і позивач просив їх задовольнити. Позовні вимоги зустрічного позову представник позивача ОСОБА_3 не визнав в повному обсязі, посилаючись на його необгрунтованність.

     Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4, заявлені позовні вимоги про визнання дійсним «Договору міни від 22.03.2010 року» підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вимоги за первісним позовом не визнав, просив їх залишити без задоволення.

     Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши  матеріали справи в їх сукупності вважає, що первісний змінений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, про визнання договору міни від 22.03.2010 року, який укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та який не був нотаріально посвідчений, нікчемним договором, та визнання за ним - ОСОБА_2, право власності на збудований ним житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м., житловою площею – 66,7 кв. м.; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання  дійсним Договору міни від 22.03.2010 року  необхідно відмовити.

В ході судового засідання встановлено, що:

              Згідно Рішення Любимівської селищної Ради Дніпропетровської області від              26.01.1994 р. позивачу ОСОБА_2 була надана в користування земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, під будівництво житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами (л.д.26-36).

              Згідно Рішення Любимівської селищної Раді Дніпропетровської області від 20.04.1994 р. позивачу ОСОБА_2 була надана згода на будівництво індивідуального житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2, на наданої в користування земельної ділянки, та ОСОБА_2 був зобов’язаний до початку будівництва отримати будівельний паспорт у районного архітектора (л.д.26-36).

               У 1994 р. ОСОБА_2 був у встановленому порядку розроблений та погоджений с Головним архітектором Дніпропетровського району Дніпропетровської області «Будівельний паспорт» на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику у АДРЕСА_2 (л.д.26-36).

В період з 1998 р. по 2002 р. позивачем ОСОБА_2, згідно з отриманими дозвільними документами був побудований індивідуальний двоповерховий житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А - будинок, загальною площею - 269,9 кв. м., житловою площею - 66,7 кв. м.; літ. а - вхід в ПД; літ. Б - гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ. Д - лазня; літ. Е, М - сараї; літ. Ж- вольєр; літ. З - л. душ; літ. И - вбиральня; літ. Л - навіс; літ. Н - вхід в погріб; літ. К - колонка; літ. № 1-7 - огорожа; літ. І - замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, але побудований позивачем будинок не був введений ним в експлуатацію, та на нього не була отримана  правовстановлююча документація.

22.03.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір міни у  письмовій  формі, який не був нотаріально посвідчений, згідно якого було встановлено зобов'язання по обміну майном, а саме: ОСОБА_2, зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_4, житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А - будинок, загальною площею - 269,9 кв. м., житловою площею - 66,7 квадратних метра; літ. а - вхід в ПД; літ. Б - гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ. Д - лазня; літ. Е, М - сараї; літ. Ж- вольєр; літ. З - л. душ; літ. И - вбиральня; літ. Л - навіс; літ. Н - вхід в погріб; літ. К - колонка; літ. № 1-7 - огорожа; літ. І - замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_4 (відповідач), зобов'язувався обміняти та передати у власність ОСОБА_2 (позивачу), квартиру, розташовану у АДРЕСА_1 (л.д.12).

  При цьому, ні ОСОБА_2 (позивач), ні ОСОБА_4 (відповідач), зобов'язання по обміну майном не виконали. Ствердження відповідача ОСОБА_4, ніби-то йому був переданий позивачем житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, не підтверджено матеріалами справи. Відповідач ОСОБА_4, не пред’явив суду жодних доказів передачі йому житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, при цьому відповідач в свою чергу також не передав позивачу у власність свою квартиру, розташовану у АДРЕСА_1 (л.д.12).

               Судом також встановлено що Договір міни від 22.03.2010 р. не було нотаріально засвідчено, та ні одна із сторін його не виконала.

Згідно технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок від 02.08.2010 р., виданий Комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації», була проведена інвентаризація АДРЕСА_2 (л.д.21-25).

    Згідно технічного висновку від 31.08.2010 р., зробленого спеціалістами ТОВ «НВП «ПИК-А» (ліцензія Державного Комітету України з будівництва та архітектури, серія АБ №205226, дійсна по 06.09.2010 р.), загальний стан основних і огороджувальних конструкцій збудованого позивачем ОСОБА_2 двоповерхового житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться в задовільному стані, який забезпечує його надійну та безаварійну експлуатацію у відповідності  до призначення, застосовані при будівництві планувальні та технічні рішення відповідають вимогам нормативних документів, які діють на території України на момент обстеження. Житловий будинок придатний для постійного проживання, а господарські будівлі та споруди придатні до експлуатації у відповідності з їх призначенням (л.д.26-36).

                 Згідно ст. 716 ЦК України до  договору  міни  застосовуються  загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається  у  письмовій  формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України, у випадку недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий  договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на знов створене нерухоме майно (жили будинки) виникає з моменту завершення будівництва.

Стаття 41 Конституції України встановлено, що кожний має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 392 ЦК України встановлено – власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається  іншою особою.

                  Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р., №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом  і підлягає реєстрації в Комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації».

          Таким чином первісний змінений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору міни від 22.03.2010 року, який укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який не був нотаріально посвідчений, нікчемним договором ,  та визнання за ним - ОСОБА_2, право власності  на збудований житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м., житловою площею – 66,7 кв. м.; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, підлягає задоволенню у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання дійсним «Договору міни від 22.03.2010 року», укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, необхідно відмовити.

                Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215  ЦПК України ст.ст. 16; 220; 328; 331; 392; 657, 716 ЦК України, суд –

В И Р ІШ И В:

               Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору міни від 22.03.2010 року нікчемним договором, та визнання за ним  право власності на збудований житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, – задовольнити в повному обсязі.

Договір міни від 22.03.2010 року укладений в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який не був нотаріально посвідчений,  – визнати нікчемним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудований ним житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ. А – будинок, загальною площею – 269,9 кв. м. , житловою площею – 66,7 кв. м. ; літ. а – вхід в ПД; літ. Б – гараж; літ. В, Г - л. кухня; літ.  Д – лазня; літ. Е, М – сараї; літ. Ж – вольєр; літ. З – л. душ; літ. И – вбиральня; літ. Л – навіс; літ. Н – вхід в погріб; літ. К – колонка; літ. № 1-7 - огорожа ; літ. I – замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

           Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання дійсним «Договору міни від 22.03.2010 року» – залишити без задоволення.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом   десяти днів   з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                    О.В. Ходасевич