Судове рішення #1145906
Справа № 11-137/2007р

Справа   № 11-137/2007р.      Головуючий у 1 інстанції: Молиш В.В.

Категорія: ст. 185 ч. З КК Укр.                                           Доповідач: Кузюра М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді                Салая Г А.

суддів:                                     Кузюри М.М., Борисенка І.П.

з участю: прокурора              Надточій О.О.

адвоката                                 ОСОБА_13

засудженого:                          ОСОБА_1

потерпілої                              ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_12на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2006 року.

Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1освіта середня, неодружений, непрацюючий, раніше судимий 22 травня 2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання за постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 липня 2005 року відповідно до Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року, -засуджений:

·  за ст. 128 КК України до 1-го року обмеження волі;

·  за ст. 185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі;

·  за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди:

 

·        на користь ОСОБА_2 - 662 грн. 40 коп.,

·        на користь ОСОБА_3 - 652 грн.,

·        на користь ОСОБА_4 - 1180 грн. 58 коп.,

·        на користь ОСОБА_5- 1241 грн.,

·        на користь ОСОБА_6 - 1179 грн. 32 коп.,

·        на користь ОСОБА_7. - 1756 грн. 74 коп.,

·        на користь ОСОБА_8 - 990 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 598 грн. 64 коп. витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз на користь Чернігівського відділення Київської науково-дослідного інституту судових експертиз та 366 грн. 14 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області.

Судом ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за скоєння наступних злочинів.

1.     09 серпня 2005 року близько 15 год, знаходячись в АДРЕСА_9 ОСОБА_1 таємно викрав дитячу коляску вартістю 662 грн. 40 коп., що належить ОСОБА_2.

2.     19 серпня 2005 року, приблизно о 16.00-16.30 годині, засуджений ОСОБА_1, знаходячись в тролейбусі маршруту №9 поблизу зупинки громадського транспорту «ринок «Нива»» по вул. Рокосовського м. Чернігова, з жіночої сумочки таємно викрав мобільний телефон «Самсунг С210» вартістю 592 грн., зі стартовим пакетом «ЮМС» вартістю 50 грн. та грошима на рахунку в сумі 10 грн., а всього на загальну суму 652 грн., що належить ОСОБА_3.

3.     23 серпня 2005 року, в денний час, ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна, прибув до АДРЕСА_2 де проник до кв. 20 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав телевізор «Самсунг» вартістю 1004 грн. 08 коп., сумку господарчу вартістю 3 грн. 50 коп., светр чоловічий вартістю 56 грн., джинси чоловічі вартістю 117 грн., а всього на загальну суму 1180 грн. 58 коп., що належать ОСОБА_4.

4.     На початку вересня 2005 року, в денний час ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна прибув до двору будинку по АДРЕСА_10, де проник до господарської будівлі, звідки таємно викрав електродриль вартістю 285 грн., болгарку «Бош» вартістю 360 грн., сокиру вартістю 40 грн., рубанок вартістю 20 грн., долото вартістю 117 грн., а всього майна на загальну суму 723 грн., що належать ОСОБА_9

5.   16 вересня 2005 року приблизно о 7.30 годині, ОСОБА_1

знаходячись в загальному коридорі біля АДРЕСА_3 м.

Чернігова в ході конфлікту на ґрунті особистих неприязних стосунків схопив

 

ОСОБА_10 за праву руку та вивернув їй пальці руки і з необережності спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нігтьової фаланги 5 пальця правої кисті зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

6.      19 вересня 2005 року в денний час ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прибув до двору АДРЕСА_4, де проник всередину будинку, звідки таємно викрав лічильник газу вартістю 241 грн. та з подвір'я таємно викрав розкладну пожежну драбину вартістю 1000 грн., а всього майна на загальну суму 1241 грн., що належить ОСОБА_5.

7.      22 вересня 2005 року в денний час ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прибув до корп. З АДРЕСА_5де проник до кв. 97 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав телевізор «JVC» вартістю 990 грн., що належить ОСОБА_11.

8.      08 листопада 2005 року в денний час ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прибув до АДРЕСА_6де проник до кв. 43 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав DVD-плеєр «XOROHSD 415» вартістю 342 грн. 02 коп., диски в кількості 10 шт. загальною вартістю 170 грн., гроші у сумі 200 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг» вартістю 20 грн., куртку з тканини під вельвет вартістю 220 грн., 2 светри загальною вартістю 112 грн., перчатки шкіряні чоловічі вартістю 40 грн. 50 коп., покривало велюрове вартістю 74 грн. 80 коп., а всього майна на загальну суму 1179 грн. 39 коп., які належать ОСОБА_6..

9.      В ніч з 06 на 07 січня 2006 року ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прибув до АДРЕСА_7, де проник до кв. 147 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав музичний центр «Соні» з двома колонками вартістю 853 грн. 74 коп., мобільний телефон «Сіменс СХ 65» з зарядним пристроєм загальною вартістю 50 грн. та грошима на рахунку в сумі 3 грн., господарчу сумку вартістю 5 грн. та гроші в сумі 100 грн., а всього майна на загальну суму 1756 грн. 74 коп., що належать ОСОБА_7.

В апеляції адвокат ОСОБА_12, просить вирок скасувати в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3 КК України та застосувати ст. 75 КК України. Вважає вирок незаконним, суворим та постановленим без з'ясування всіх обставин справи. Вказує на безпідставність засудження ОСОБА_1 за ст. 185 ч. З КК України, так як його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині не доказана. Визнання ним своєї вини пояснює моральним та фізичним впливом на нього з боку працівників міліції.

 

 Просить  взяти  до  уваги  щире  каяття  засудженого  та  його  позитивну характеристику.

Засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду, не погоджуючись з ним у частині засудження його за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, так як даних злочинів він не вчиняв. Вказує, що справа проти нього сфабрикована працівниками органу досудового слідства, на що він неодноразово звертав увагу в процесі судового розгляду. Стверджує, що покази він надавав під психологічним та фізичним тиском з боку працівників міліції. Також суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які спростовували його обвинувачення за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України. При цьому вказує на те, що жодних доказів, які б підтверджували його вину по справі, немає. Погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 128 КК України та щиро кається. Просить взяти до уваги його позитивну характеристику та те, що фактично на його утриманні знаходиться його похилого віку бабуся, яка потребує догляду.

Заслухавши доповідача по справі, засудженого ОСОБА_1, який змінив вимоги апеляції та просить звільнити його від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, його захисника та потерпілу ОСОБА_10, які також просять задовольнити апеляції та звільнити засудженого від відбування покарання, міркування прокурора, який не погоджується з доводами апеляцій та просить вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказів, які повністю узгоджуються між собою.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 спочатку визнавав себе винним, написав явки з повинною за фактами крадіжок, а при допиті після пред'явлення остаточного обвинувачення визнав себе винним лише за фактом заподіяння тілесних ушкоджень своїй матері та крадіжці речей 18 листопада 2005 року з квартири по АДРЕСА_8

В ході досудового слідства судом було вжито всіх необхідних заходів до перевірки тверджень засудженого про застосування щодо нього недозволених методів слідства, а також перевірялися всі доводи та версії засудженого, однак підтвердження в суді вони не знайшли. Таким чином, невизнання засудженим своєї вини має на меті намагання ухилитися від відповідальності за скоєне.

 

Враховуючи наведене, апеляція засудженого та адвоката ОСОБА_12 про застосування недозволених методів слідства, а також адвоката ОСОБА_12 щодо недоведеності вини ОСОБА_1 за ст. 185 ч. З КК України є необгрунтованою.

При апеляційному розгляді справи в суді за участю в процесі адвоката засуджений ОСОБА_1 частково відмовився від вимог своєї апеляції, повністю визнавши себе винним за всіма епізодами пред'явленого обвинувачення, пояснивши, що заперечував свою вину у причетності до крадіжок під впливом емоцій та з метою уникнути справедливого покарання. За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглядати його апеляцію лише в частині призначеного покарання.

Обираючи вид та міру покарання, суд врахував усі обтяжуючі та пом'якшуючі його покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилається засуджений ОСОБА_1 та його захисник, і з врахуванням тяжкості та кількості скоєних злочинів, особи винного, який на час скоєння злочинів мав непогашену судимість, дійшов вірного висновку про необхідність призначення йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі.

Колегія суддів не вважає надто суворим таке покарання, яке близьке до мінімального за санкцією ст. 185 КК України, і не знаходить підстав до його пом'якшення чи застосування ст. 75 КК України, а апеляцію з цих підстав вважає такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_12 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1- без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація