Справа 1-58/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року                                                                                    м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді:                          Бурлаки М.В.

при секретарі:                Пугач В.І.

з участю прокурора:                Мінько В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Монастирище, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений ( проживає громадським шлюбом від якого має двоє дітей), працює приватним підприємцем, раніше судимий:

1)17.08.1998 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік.

2) 20.05.2003 року Вознесенським районним судом Миколаївської області, по ст.296 ч.І КК України, справа була закрита за ст. 8 КПК України, судимості погашені в установленому законом  порядку,  проживає:   АДРЕСА_7, судимості погашені в установленому законом порядку, зач. 1 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 вересня 2006 року о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с Владиславчик Монастирищенського району Черкаської області, грубо порушуючи громадський порядок, в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, та виражаючи явну неповагу до суспільства, самовільно зайшов до будинку, що по вул. Центральній, де безпричинно, з особливою зухвалістю, що виразилося в умисному нанесенні ударів руками в область обличчя та тулуба господарці будинку ОСОБА_2, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, у вигляді: синюшно-зеленуватий синець спинки носа, садно лівого крила носа, синюшно-коричневий синець в серединій третині лівої гомілки по передній поверхні, садно передньої поверхні правого колінного суглобу, синюшно-коричневий синець в нижній третині плеча по задньо-бічній поверхні, після чого з місця вчинення злочину зник.

ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що він дійсно 27 вересня 2006 року, без запрошення зайшов на подвір'я і наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 Просить сурово не карати зважити на щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, постанови про порушення кримінальної справи /а.с.1/, висновків судово-медичних експертиз /а.с.29/, матеріалів справи, що характеризують особу підсудного а.с.(59), згідно ст. 299 КПК України, в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_1, які мали місце 27 вересня 2006 року, суд кваліфікує за ч. 1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудному суд вважає вчинення особою злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов"язки.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Підсудного ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3(трьох) років обмеження волі.

Керуючись ст. 75-76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю у 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-

виконавчої системи.

2.    Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи або навчання.

3.   Періодично з'являтися   для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишити

попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази: кофта бежевого кольору з п"ятнами   бурого колору на ній повернути у власність ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.