Справа № 22ц-642/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Хандога В.М.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2007 року у справі за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" на дії державного виконавця державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова Черниша В'ячеслава Віталійовича та постанову від 20 грудня 2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2007 року, якою відмовлено ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в задоволенні скарги на дії державного виконавця виконавчої служби Новозаводського району м. Чернігова про стягнення виконавчого збору в сумі 273 грн. та в поновленні строку на добровільне виконання виконавчого листа по справі № 2-0572 про стягнення на користь ОСОБА_1 2730 грн..
В апеляційній скарзі ВАТ "Райффайзен банк „Аваль" просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною і необгрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування ухвали суду. Апелянт вважає, що зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать чинному законодавству, яке регламентує порядок примусового виконання рішень. Суд не звернув уваги і не дав правову оцінку встановленому державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення суду. Постанова від 14 грудня 2006 року про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу банку простим листом - 15 грудня 2006 року в п'ятницю, що вбачається із штампу на конверті. Державний виконавець надав банку лише
п'ять днів для добровільного виконання рішення суду, з яких два дні припадають на вихідні дні -16 та 17 грудня 2006 року. Не врахований також термін, необхідний для пересилки поштою постанови та термін, необхідний для реального виконання рішення суду. До банку вказані документи надійшли і зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції у вівторок 19 грудня 2006 року. Для огляду суду поштовий конверт та журнал вхідної кореспонденції за 2006 рік не були надані у зв'язку з тим, що представник банку запізнився в судове засідання на 25 хвилин і справа була розглянута без участі представника банку та вказаних документів. Крім того, державним виконавцем не виконані вимоги ч.І ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" щодо з'ясування першочергових умов виконання рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до слідуючого висновку.
Відмовляючи в задоволенні скарги ВАТ "Райффайзен банк „Аваль", суд першої інстанції виходив з того, що банком не надано суду доказів про отримання постанови про добровільне виконання рішення суду після закінчення строку на його добровільне виконання.
Як вбачається з протоколу судового засідання, судом скаржнику надавалася можливість надати суду докази в підтвердження заявлених вимог, в зв'язку з чим 22 лютого 2007 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12 год. 26 лютого 2007 року. Проте, на зазначену дату і час представник скаржника в судове засідання не з'явився і до його початку не надав відповідних доказів. Таким чином, судом було дотримано вимог ст. 10 ЦПК України щодо сприяння сторонам у наданні доказів, а в зв'язку з ненаданням таких доказів скаржником, суд прийняв рішення з дотриманням положень ст. 11 ЦПК України на підставі наявних доказів у справі.
Як вбачається з постанови державного виконавця від 14 грудня 2006 року, при визначенні строку для добровільного виконання ним не було порушено положень ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження".
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги копій супровідного листа, конверта, витягу з журналу реєстрації кореспонденції, постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2006 року було відправлено з виконавчої служби 14 грудня 2006 року, в поштовому відділенні воно було 15 грудня 2006 року, і 19 грудня 2006 року зареєстровано у скаржника. Таким чином, на час реєстрації постанови про відкриття провадження у скаржника термін добровільного виконання рішення суду не закінчився.
Таким чином, 19 грудня 2006 року скаржник при надходженні постанови державного виконавця зобов'язаний був допустити її до негайного виконання, чи відповідно до положень ч. 2 ст. ЗО Закону України „Про виконавче провадження" звернутися з письмовою заявою про підтвердження факту несвоєчасного одержання постанови, що відповідно до ст. 32 зазначеного закону є підставою для відкладення провадження виконавчих дій, та що не було зроблено скаржником ні 19 грудня 2006 року, ні в наступні дні.
Посилання представника скаржника в суді апеляційної інстанції на неможливість вжиття термінових заходів по виконанню зазначеної постанови, в зв'язку з певним часом надходження документа до безпосереднього
виконавця, не можуть бути підставою для задоволення скарги, оскільки законодавець строки виконання рішень не пов'язує з організацією роботи проходження документів у боржника.
За таких обставин, державним виконавцем в межах повноважень і було винесено постанову 20 грудня 2006 року про стягнення виконавчого збору, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.І п.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк „Аваль" відхилити.
Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.