АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-7608/2010 р.                 Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р.                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:     Крилової О.В.

Суддів:               Бабак А. М.

                            Спас О.В.

При секретарі:   Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 9 вересня 2010 року за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, зацікавлена особа АСК «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, зацікавлена особа АСК «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод. У скарзі зазначали, що при здійсненні виконавчих дій  за виконавчим листом , виданим Жовтневим судом м. Запоріжжя 13.11.2009р. державним виконавцем Кондратюк А.В. були допущені численні порушення закону, а отже його дії слід визнати незаконними.

Згодом скарга була уточнена та доповнена вимогами про скасування акту № 887/5 від 9.12. 2009 року складеного державним виконавцем про виселення родити ОСОБА_4 з приміщення АДРЕСА_1.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2010 року скаргу задоволено частково.

Визнано дії ОСОБА_5 – державного виконавця Жовтневого відділу держаної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції під час проведення виконавчих дій, пов’язаних з виселенням ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх неповнолітніх дітей з приміщення АДРЕСА_1 – незаконними.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати ухвалу неповною, визнати акт № 887/5 від 09.12.2009 року сфальсифікованим та передати матеріали до прокуратури для розслідування; розглянути справу та прийняти остаточне рішення.

Заслухавши сторони, суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особами, які подали скаргу, заявлялися вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця, вчиненими при здійсненні виконання за виконавчим листом № 2-208/09 від 13.11.2009 року. Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції на підставі наданих доказів дійшов висновку про те, що державним виконавцем були допущені порушення вимог ст. 373 ЦПК, виселення проведено без врахування обставин, які утруднювали виконання та були підставою для відстрочки виконання.

Тому суд частково задовольнив скаргу та визнав дії державного виконавця неправомірними.

Висновок суду про те, що діями державного виконавця під час виконання судового рішення були порушені права і свободи заявників є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦПК України у разі обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Особами, яки подали скаргу не заявлялися вимоги щодо застосування будь-яких наслідків неправомірності дій державного виконавця, передбачені ст. 11 Закону «Про державну виконавчу службу»  та ст. 86 Закону «Про виконавче провадження».

Щодо  вимог в частині скасування акту державного виконавця від 9.12.2009р., складеного ним за наслідками виконання судового рішення, то суд першої інстанції також правильно відмовив у їх задоволенні, пославшись на те, що цей акт є процесуальним документом, який лише фіксує черговість подій та не містить будь-яких розпоряджень посадових осіб.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 – відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :