№ 2-4087/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Іванова І.П.,
при секретарі Іншаковій О.Г.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, внесення змін до стажу праці, стягнення судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах, зарахування трудового стажу на пільгових умовах, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно архівній довідці № М-143/1 від 23.10.2006 р., позивач працював в Берелехському ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. Згідно архівної довідки № 72/4 від 03.08.2009 р., в особових рахунках позивача за період праці в Берелехському ГОКе є відомості про те, що він користувався пільгами. В Сусуманському районі Магаданської області встановлено районний коефіцієнт (для виробничої та невиробничої галузі) до заробітної плати – 1.7. Згідно переліку районів Крайньої Півночі та місцевостях, порівняних до районів Крайньої Півночі, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 р., Сусуманський район Магаданської області відноситься до районів Крайньої Півночі. Працюючи на протязі восьми років на підприємці, що знаходиться у районі Крайньої Півночі, він користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, порівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. «Про розширення пільг для осіб, котрі працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, порівняних до районів Крайньої Півночі», та має право на врахування страхового стажу у порядку, передбаченому п. 43 «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі».
22.10.1986 року позивач був звільнений з Берелехського ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманський район Магаданської області за власним бажанням. 12.02.2010 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Своїм рішенням, № 68, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії по стажу. Час праці позивача в Берелехському ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області з 20.10.1978 року по 22.10.1986 року, не зараховано в пільговому обчисленні стажу, оскільки згідно указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 р., Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 р. і постановою Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», пільгове обчислення стажу розповсюджується на працівників, що уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і у віддалених місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на термін не менше трьох років. Надані позивачем документи не містять відомостей про укладання трудових договорів в період з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. Таким чином, період праці позивача з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. вважають можливим зарахувати до стажу за пільговими умовами тільки при умові надання трудового договору. Просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію на пільгових умовах, зарахувати трудовий стаж на пільгових умовах, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 385.55 грн., моральну шкоду в розмірі 10000.00 грн., та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 51.00 грн. та 8.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120.00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію на пільгових умовах, зарахування трудового стажу на пільгових умовах, та стягнення судових витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору у розмірі 51.00 грн. та 8.50 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120.00 грн. Свій позов в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоду в розмірі 385.55 грн., моральної шкоди в розмірі 10000.00 грн., просив залишити без розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що позов позивача не підлягає задоволенню, оскільки пільгове обчислення стажу розповсюджується на працівників, що уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, в судовому засіданні встановлено, що з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. ОСОБА_1 працював у Берелехському ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області, що підтверджується копією архівної довідки № М-143/1 від 23.10.2006 р. (а.с. 18). Згідно переліку районів Крайньої Півночі та місцевостях, порівняних до районів Крайньої Півночі, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 р., Сусуманський район Магаданської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до п. 5 розділу ХV Заключних положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Так, пільгове нарахування страхового стажу застосовується до осіб які працювали у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та на які поширюються пільги, передбачені для працюючих у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 р., Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 р. і Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі».
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до п.п. 1, 2. 43 «а», 47 «о» Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної платні Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Рад № 530/П-28 від 16.12.1967 р., пільги, передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року, надаються всім працівникам та службовцям, у тому числі і місцевим жителям та іншим особам, прийнятим на роботу на містах, державних кооперативних та громадських підприємств та закладів, розташованих в районах Крайньої Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі. Частиною 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про поширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26 вересня 1967 року передбачено, що строк трудового договору, що надає право на отримання пільг, складає три роки.
У зв’язку з тим, що позивач на протязі восьми років працював на підприємстві, що знаходиться у районі Крайньої Півночі, що дорівнює районам Крайньої Півночі то він користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі», що надає йому право на застосування пільг страхового стажу.
Як зазначено у п. 43 «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі», затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної платні Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Рад № 530/П-28 від 16.12.1967 р., загальний стаж роботи, що надає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, нараховується за період роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, що дорівнює районам Крайньої Півночі, наступним чином: з 01.03.1960 р. один рік роботи зараховується за один рік і шість місяців роботи особам, вказаним у п. 2, 3 та 4 вказаної інструкції.
У п. 2 «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі», затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної платні Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Рад № 530/П-28 від 16.12.1967 р., вказано, що пільги які передбачені ст. 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960 року, зі змінами та доповненнями, внесеними Указом від 26.09.1967 року надаються незалежно від існування письмового строкового договору. Пільги, що передбачені ст. 5 Указу від 10.02.1960 року та ст. 3 Указу від 26.09.1967 р., надаються додатково працівникам, які прибули на роботу у район Крайньої Півночі та місцевостях, що дорівнюють районам Крайньої Півночі з інших місцевостей держави (включаючи осіб, що прибули із власної ініціативи), при умові укладання ними трудової угоди про роботу у цих районах та місцевостях на строк у три роки.
У зв’язку з тим, що позивач працював у місцевості, що дорівнює районам Крайньої Півночі вісім років, він має право на врахування страхового стажу у порядку, передбаченому п. 43 «Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі», затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної платні Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Рад № 530/П-28 від 16.12.1967 р., тобто один рік робот ОСОБА_1 у Берелехському ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області, зараховується за 1 рік і 6 місяців роботи.
При нарахуванні пенсії ОСОБА_1, відповідач не врахував його стаж за період роботи з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. на місцевості, що дорівнює районам Крайньої Півночі.
Разом з тим, відповідно до п. 9 розділу ХV Заключних положень ЗУ № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року, пільгове нарахування страхового стажу здійснюється відповідно до трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки в якій вказаний період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевості, що дорівнює районам Крайньої Півночі.
Із запису у трудовій книжці позивача, стосовно відомості про те, що він дійсно працював у вищевказаний період у місцевості, що дорівнює районам Крайньої Півночі вбачається, що він дійсно працював у вищевказаний період у вищевказаній місцевості, однак відповідачем це не було прийнято до уваги.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120.00 грн. та судовий збір у розмірі 59.50 грн. Керуючись переліком районів Крайньої Півночі та місцевості, що дорівнює районам Крайньої Півночі затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 р. ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 107, п. 5 розділу XV Заключних положень ЗУ № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., Наказом Президії Верховної ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі» від 10.02.1960 р. Постановою Ради Міністрів СРСР № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., «Про упорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі» від 10.02.1960 р., Наказом Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та про місцевість, що дорівнює районам Крайньої Півночі», затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної платні Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Рад № 530/П-28 від 16.12.1967 р., ст. 62 ЗУ № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р., ст. 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-214, 228 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, - задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії за період його роботи з 20.10.1978 р. по 22.10.1986 р. у Берелехському ГЗК об’єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області, що дорівнює районам Крайньої Півночі, на пільгових умовах
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його трудового стажу жовтень, листопад та грудень 1986 року.
Стягнути за рахунок коштів Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120.00 грн. та судовий збір у розмірі 59.50 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті.
Суддя: