Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул..В.Пермська,2, тел. 24-56-63
_______________________________________________________________________________________
Справа № 11-а 841 2010 р. Головуючий у І інстанції – Щенюченко С.В.
Категорія - ч.1 ст.121 КК України Доповідач у ІІ інстанції - Петрова І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів: Петрової І.М., Бабича О.П.,
за участю прокурора: Черниш Г.Р.,
захисника - адвоката: ОСОБА_2,
потерпілого: ОСОБА_3,
засудженого: ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2010 року, яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Новомиргорода, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого робітником по благоустрою міста Новомиргородської міської ради знаходиться в цивільних стосунках, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 6 років позбавлення волі. Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 502,20 грн. витрат на лікування, 336,85 грн. видатків на проїзд, 620 грн. внаслідок пошкодження майна, 2000 грн. на оплату правової допомоги, 20 000 грн. моральної шкоди, а усього стягнуто 23459, 05 грн.
За вироком Новомиргородського районного суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 3 грудня 2009 р. у вечірній час він знаходився у себе вдома по АДРЕСА_1, де разом зі своїми знайомими грав у карти. Близько 19 години вони вирішили піти до магазину, коли на мобільний телефон підсудному зателефонував його брат ОСОБА_5, який працює барменом в кафе-барі ТОВ „Універсал”, що розташоване по вул. Луначарського, 26 у м. Новомиргороді. Свідок ОСОБА_6 повідомив підсудному, що між ним та відвідувачем бару ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, виникла сварка та попросив його допомоги. Після цього підсудний ОСОБА_4 прийшов до приміщення кафе-бару та з метою спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень зайшов за стійку бару, де в цей час знаходився його брат.
Бажаючи убезпечити себе і свідка ОСОБА_6 від неправомірних дій потерпілого, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, підсудний ОСОБА_4 витягнув з-під барної стійки невстановлений органами досудового слідства тупий предмет з обмеженою виступаючою контактуючою поверхнею, яким умисно наніс ОСОБА_3, що стояв навпроти нього, удар в область лівого ока.
Внаслідок вище зазначеного насильства потерпілому ОСОБА_3
були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівого ока: розриву склери з випадінням оболонок, розриву верхньої повіки лівого ока, закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, які відносяться до категорії тяжких, що спричинили стійку втрату загальної працездатності в розмірі більше 33 % .
Висновки суду про винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого злочину гглються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи: азаннях підсудного, потерпілого, свідків, висновках експерта, протоколах слідчих та інших документах.
Підсудний ОСОБА_4 вину у скоєнні вище зазначеного злочину під час удового та судового слідства не визнав повністю і пояснив, що насправді ерпілий. на грунті особистих неприязних відносин, ображав їх з братом у ензурній формі, погрожував розправою, хоча сам ледве тримався на ногах через і алкогольного сп'яніння. Тому він лише штовхнув ОСОБА_3. через ну стійку, внаслідок чого потерпілий упав і ударився обличчям об лавку.
Вважає себе непричетним до заподіяння ОСОБА_3 тяжких існих ушкоджень.
Суд критично відноситься до показань підсудного, оскільки у ході досудового їства ОСОБА_4 неодноразово змінював власні показання у частині, що :усгься обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому: то вказував, що ебто бачив як той ударився об лавку, то стверджував, що не бачив цього, то буцімто ОСОБА_3 упав лише на кахлеву підлогу.
Вище згадані обставини підтверджуються протоколами його допиту в якості їзрюваного 22.12.2009 р. та обвинуваченого 23.12.2009 р. і 10.02.2010 р., очної іки з потерпілим 31.12.2009 р., протоколом відтворення обстановки і обставин події М.2010 р. у присутності понятих, судово-медичного експерта і адвоката (а. с. 70-71, "6.80-81. 119-122, 143).
Суд також критично відноситься до показань ОСОБА_4 з приводу утності у нього будь-якого предмету та. можливо, необережного заподіяння ;оджень внаслідок падіння потерпілого з висоти власного зросту.
Адже за висновком судово-медичного експерта характер та механізм нчинення тілесних ушкоджень виключає як спричинення травми ока кулаком, так і сливість її виникнення при падінні з висоти власного зросту (а^с. 125-127).
Винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується І пністю зібраних у справі доказів:
Так, потерпілий ОСОБА_3 підтвердив у суді, що підсудний ОСОБА_4 .. який разом з братом ОСОБА_6 перебувають з ним у неприязних стосунках юбистих мотивів, якимось твердим предметом, схожим на дерев'яну биту, ударив о в обличчя, завдавши травму ока.
Внаслідок несподіваності і швидкоплинності дій підсудного та свого стану ініння він не устиг розгледіти і запам'ятати, а тому неспроможний детально описати ряддя скоєння злочину.
Спочатку він не мав наміру вирішувати питання про притягнення винного до мінальної відповідальності, бо через стан сп'яніння, а потім і травматичного шоку свідомлював усієї тяжкості наслідків такої травми.
Саме цими обставинами він пояснює суттєві розбіжності у попередніх та гупних власних поясненнях механізму спричинення тілесних ушкоджень.
Свої показання потерпілий підтвердив на очних ставках з брагами ОСОБА_6 . і ОСОБА_4 23.12.2009 р. і 31.12.2009 р. (а. с. 52. 80-81)
Під час відтворення обстановки і обставин події 14.01.2010 р. він детально демонстрував усі обставини вчинення злочину у присутності понятих та судово-ичного експерта.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а справу направити на додаткове розслідування. Свої доводи мотивує тим, що районним судом справа була розглянута з порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, внаслідок чого були грубо порушені принципи всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи. Крім того, вказує на неякісне досудове слідство під час якого не були усунуті чисельні протиріччя, внаслідок чого обвинувачення побудовано на припущеннях.
У судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_2 змінив доводи своїй апеляції, та не оспориваючи кваліфікації дій засудженого, просив пом’якшити ОСОБА_4 покарання, застосувавши ст.ст.69, 75 КК України.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 просив справу направити на додаткове розслідування по мотивам неповноти досудового та судового слідства.
Однак, у судовому засіданні апеляційної інстанції змінив свої вимоги, просить суд пом’якшити йому покарання, посилаючись на те, що він щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував матеріальну та моральну шкоду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку суду без зміни, потерпілого ОСОБА_3, який просить пом’якшити покарання ОСОБА_4 та призначити покарання не пов”Рязане з позбавленням волі, оскільки вони помирилися, матеріальна та моральна шкода йому відшкодована в повному обсязі, засудженого ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_2 в його інтересах, які підтримали доводи своїх змінених апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що змінені апеляції підлягають задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку.
Крім визнання засудженим своєї вини у вчиненому, його вина підтверджується показаннями допитаних у ході судового слідства потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Також, вина засудженого підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 5); змістом протоколу огляду місця події від 05.12.2009 року- приміщення бару „Універсал” м. Новомиргород (а.с. 16); результатами очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, під час якої потерпілий підтвердив свої показання про причетність ОСОБА_4 до спричинених йому тілесних ушкоджень (а.с. 80); результатами відтворення обстановки і обставин події від 14.01.2010 року, під час якого потерпілий на місці події показав та розповив про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, фототаблицею до протоколу (а.с.111-113); висновком судово-медичної експертизи №11 від 08.02.2010 року у відповідності до якого на тілі ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівого ока: розриву склери з випадінням оболонок, розриву верхньої повіки лівого ока, закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, які відносяться до категорії тяжких, що спричинили стійку втрату загальної працездатності в розмірі більше 33 % .
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органу, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, який за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та прийшов до висновку про призначене покарання у виді позбавлення волі на визначений строк.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне в якості пом’якшуючих покарання обставин також визнати щире каяття засудженого: повне визнання вини у вчиненні злочину, відшкодування моральної та матеріальної шкоди в повному обсязі, думку потерпілого про пом’якшення покарання ОСОБА_4 та обрання йому покарання не пов’язаного з позбавленням волі.
З урахуванням всіх перелічених обставин, даних про особу засудженого, який за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, вину у вчиненому визнає, заподіяна шкода відшкодована в повному обсязі, думки потерпілого про пом’якшення покарання ОСОБА_4 та обрання йому покарання не пов’язаного з позбавленням волі, колегія суддів визнає за можливе застосувати до нього ст.69 КК України і призначити ОСОБА_4. покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України, та на підставі ст. 75 КК України від покарання звільнити, оскільки можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства не втрачено. Таке покарання буде необхідним і достатнім для можливого виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляції захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 – задовольнити.
Вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2010 року стосовно ОСОБА_4 в частині призначеного покарання – змінити.
Призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити, встановити іспитовій строк 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Судді: