Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 – 1466/2010р Головуюча у 1-й інстанції - Варакіна Н.Б.
Категорія 57 Доповідач – Кодрул М.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненко В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Липі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» 2008 – 2009 роки, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у нарахуванні виплат щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 – 2009 роки.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2010 року , з застосуванням вимог ст. ст. 99, 100 КАС України, позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, щодо нарахування ОСОБА_1 у період з 25 січня по 31 грудня 2009 року, коштів, виплата яких передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року. Зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, ОСОБА_1, починаючи з 25 січня по 31 грудня 2009 року, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період. В задоволені інших позовних вимог – відмовлено.
В апеляційний скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 – рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області – відхилити. Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :