ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

справа № 2-А-1073/10

19 жовтня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Бондарьової Г.М.

при секретарі: Кобка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті   Першотравенську у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПС ВДАІ з обслуговування міста Дніпропетровська УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області  в особі інспектора ДПС Коваленка О.А. про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС ВДАІ з обслуговування міста Дніпропетровська УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області  в особі інспектора ДПС Коваленок О.А. про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

    В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21 квітня 2010 року він отримав поштою постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 231679 від 02 квітня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень. Згідно даної постанови, позивач начебто 02 квітня 2010 року о 10.29 годині здійснив зупинку та стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів. Порушення було зафіксоване приладом Візир № 0812566.

Вважає накладення на нього адміністративного стягнення необґрунтованим та незаконним, оскільки він не скоював вказаного правопорушення.

Як вбачається з поштового конверту, постанова по справі про адміністративне правопорушення була отримана позивачем 21 квітня 2010, тому просить поновити строк для звернення до суду з позовом.

В   судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність в порядку письмового провадження в зв’язку зі службовою зайнятістю, позов не визнає повністю, просить вирішити спір згідно вимог чинного законодавства.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії АЕ № 231679 від 02 квітня 2010 року інспектора ДПС Коваленко О.А. на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень. Згідно даної постанови, позивач 02 квітня 2010 року о 10.29 годині здійснив зупинку та стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів. Порушення було зафіксоване приладом Візир № 0812566.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Представник відповідача не надав суду сертифікат відповідності приладу Візир 0812566 та атестату відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзв’язку, що є обов’язковим відповідно до ст.  8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та п.18 ст.16 Закону України «Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»,оскільки згідно даних  Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України/Держспецзв»язку/ пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візир»/далі-Пристрій/ органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв»язку не надавався,процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив,експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має.

Держспецзв»язку інформувала /№ 8/1-2161 від 13.11.2008/МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху /далі-База/ шляхом впровадження КЗСІ з підтвердженою відповідністю.

База не має впровадження КЗСІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі по Держспецзв’язку не має.

Тому зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази.

Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації /у визначенні ДСТУ 3396.2-97/ та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це-Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ-Атестат відповідності. На даний час зазначених документів ні пристрій, ні КСЗІ Бази не мають згідно даних Держспецзв’язку.

Окрім того, в постанові не вказано, яка саме фотографія додається до неї, оскільки згідно наданих фото взагалі не видно на якій ділянці дороги прилад зафіксував належний позивачу автомобіль.

Таким чином, застосування технічного засобу Візир, як підстави для без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 258,254,268 КУпАП і суттєво порушує конституційні права громадян.

Крім того, в порушення вимог ст. 285 КУпАП – постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а копія постанови надсилається протягом трьох днів або вручається особі, щодо якої її винесено. Постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  винесена 02 квітня 2010 року,  яку він отримав – 21 квітня лютого 2010 року. Таким чином, відповідачем було порушено строки, встановлені ст. 285 КУпАП.

Відповідачем не надано до суду доказів спростування  позовних вимог позивача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавстві у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 253 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких   ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач заперечень та доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, що свідчить про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів спростування позовних вимог позивача, а в матеріалах справи відсутні докази, на яких   ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що адміністративного правопорушення було скоєно саме ОСОБА_1- є недоведеним, а отже недоведений склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження  в справі підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

При таких обставинах позов підлягає  задоволенню, а постанова – скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251,283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163, 1712 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПС ВДАІ з обслуговування міста Дніпропетровська УДАІ  ГУМВС України в Дніпропетровській області  в особі інспектора ДПС Коваленка О.А. про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

ОСОБА_1 поновити пропущений з поважної причини строк для звернення до суду для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанову серії АЕ № 231679 від 02 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесеної відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 260 /двісті шістдесят/ гривень інспектором ДПС Коваленко О.А. – скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                                /Г.М.Бондарьова/