П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

за справою про адміністративне правопорушення                                                          

  Справа № 3-596/10

19 жовтня 2010 року суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Бондарьова Г.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянки України, працюючої директором Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, проживаючої АДРЕСА_1,

в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

    23 липня 2010 року о 15.00 годині в місті Першотравенську при перевірці Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було виявлено вчинення директором ОСОБА_1 правопорушення, яке носить тривалий характер, а саме: в порушення вимог ч.5 ст. 79 КЗпП України працівника  Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 не було письмово повідомлено про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну, а виданий наказ про надання щорічної відпустки з 10 червня 2010 року /від 09 червня 2010 року № 06-к/ на підставі особистої заяви ОСОБА_2 від 04 червня 2010 року. З наказом працівниця ознайомилася 09 червня 2010 року, але від підпису відмовилася, про що складений акт працівниками відділення.

    Надані заяви ОСОБА_2 від 14 травня 2010 року та 04 червня 2010 року про надання щорічної відпустки з 31 травня та відповідно, з 07 червня 2010 року /є жінкою, яка має двох дітей віком до 15 років – 199 та 2001 року народження/, в порушення п.4 ч.13 ст. 10 Закону України «Про відпустки», в якій зазначено: «Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються: жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину інваліда» - директором відмовлено працівниці в наданні щорічної відпустки в зручний для неї час з 31 травня 2010 року та з 07 червня 2010 року.

    Згідно з відомостями про нарахування коштів № 12 від 09 червня 2010 року та №23 від 30 червня 2010 року – виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки ОСОБА_2 провадилася частково 09 червня 2010 року та 30 червня 2010 року, що є порушенням вимог ч.3 ст. 115 КЗпП України.

    Крім того, при прийомі на роботу 19 вересня 2007 року головного спеціаліста з питань аналітично-бюджетних напрямків діяльності ОСОБА_2 ознайомили під розпис з посадовою інструкцією, затвердженою 01 березня 2004 року директором  Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На отриману службову записку завідувачки відділом – головного бухгалтера від 21 травня 2010 року про недоліки в документах головного спеціаліста з питань аналітично бюджетних напрямків діяльності ОСОБА_2, директором зазначена віза: «Усунути всі недоліки до терміну відпустки». Дата отримання службової записки головним спеціалістом зазначена 01 червня 2010 року. В службовій записці завідувачки відділом – головного бухгалтера зазначено наступне: «Відповідно до посадових обов’язків, нарахування заробітної плати покладено на головного спеціаліста ОСОБА_2, станом на 21 травня 2010 року заробітна плата ведеться з порушенням загального положення ведення бухгалтерського обліку та звітності в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності…». Зазначені порушення вказані за період 2007 – 2010 роки. У посадовій інструкції головного спеціаліста ОСОБА_2 в розділі «Завдання та обов’язки» - не виявлені обов’язки з нарахування заробітної плати працівникам відділення, тобто вимога директора відділення щодо усунення всіх недоліків до терміну відпустки порушує ст. 31 КЗпП України, про що головний спеціаліст повідомив керівника службовою запискою від 07 червня 2010 року.

    Таким чином діяння керівника призвело до порушення прав працівника та працю, відпочинок та своєчасне отримання заробітної плати за весь час щорічної відпустки, у відношення якої виявлені порушення ст. 31 ч.5, ст. 79, ч.3 ст. 115 КЗпП України, п.4 ч.13 ст. 10 Закону України «Про відпустки», чим порушено вимоги ч.1 ст. 41 КУпАП.

    Виходячи з наданих пояснень, в діях директора вбачається вина у формі необережності – не передбачив можливості настання таких наслідків, хоч повинен був і міг їх передбачити.

ОСОБА_1 просить закрити провадження по справі за малозначністю, оскільки вона скоїла правопорушення вперше, ненавмисно, в період основної частини порушень – вона знаходилась у щорічній відпустці з 28 травня 2010 року по 29 червня 2010 року та в цей час знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 31 травня 2010 року по 11 червня 2010 року Першотравенської центральної міської лікарні.

 Окрім того ОСОБА_1  просить звернути увагу суду на те, що вона являється вдовою, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має тяжкий стан здоров’я, тому перебуває в дуже скрутному матеріальному становищі, просить не карати її, оскільки засобів на сплату штрафу немає, в скоєному розкаюється та обіцяє в подальшому правопорушень не скоювати.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе закрити провадження в справі за малозначністю, оскільки незважаючи на наявність формального складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП в діях ОСОБА_1, вона в силу тяжкого матеріального становища не має можливості сплатити штраф, скоїла правопорушення вперше, ненавмисно, в скоєному щиро розкаялася.

При таких обставинах, суд вважає за можливе закрити адміністративну справу за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням у відношенні ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 22 КУпАП суд,

П О С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження в справі.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:                                                                                                             /Г.М.Бондарьова/

Постанова набирає законної сили______________________________