Справа № 2-780/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        13 серпня  2010 року                                                                                           м. Олевськ

                 Олевський районний суд Житомирської області              

                 в складі :   головуючого-судді               Ковальчука М.В.

                                   з участю  секретаря               Дворак Г.П.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його  користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської 8 880 грн. допомоги як особі, яка проживає  на території радіоактивного забруднення  та 36 663, 72  грн.  доплати як особі, яка працює  на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він  є потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та  працює  на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

           Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява  про розгляд  справи без його  участі, позовні вимоги  підтримує  повністю.

          Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати  справу без їх участі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та проживає   в  смт Нові Білокоровичі. Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення потерпілого  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  копією паспорту позивача, довідкою з місця проживання.

          Позивач   працює  начальником Новобілокоровицького багатогалузевого комунального підприємства, яке розміщується в Олевському районі Житомирської області та отримує  щомісячно по місцю роботи, яке обслуговується стосовно зазначених виплат  відповідачем  допомогу в розмірі 2,10 грн. , а також  доплату до заробітної плати  в розмірі 10,50  грн.  відповідно до постанови КМ  України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

                 Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування  у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 %  від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох  мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання або  роботи.

             В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

         Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

    Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги  та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 квітня 2007  року по даний час становить: з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

?   з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

?   з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

?   з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

?   з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

?   з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

?   з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

?   з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

?   з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

?   з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

?   з 01.11.2009 р. – 744.00 грн.

?   з 01.01.2010 р. – 869.00  грн.

?   з 01.04.2010 року – 884 грн.

Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 03 серпня 2010 року, тому в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду,  позов позивача в частині стягнення допомоги  передбаченої  ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  підлягає до  задоволення в межах трирічного терміну з 01 серпня 2007 року по  31  липня 2010 року   за мінусом одержаних коштів  щомісяця в розмірі 2,10 грн. , що дорівнює  126,00  грн. ( 36 міс. х 2,10 грн. = 126,00 грн.), тобто 9 006 грн. -  126  грн.  отриманих коштів =  8 880 грн.

Крім того,  позивач згідно довідки з місця роботи отримував зазначену доплату до заробітної плати  за період з 01 серпня 2007  року по 31 липня  2010 року, тому  суд вважає, що в межах трирічного строку з дня звернення до суду  до стягнення на користь позивача  підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати за мінусом одержаних коштів в розмірі  10,50  грн. щомісяця,  що становить 317, 30 грн., а саме 36981, 02  грн. – 317, 30 грн. отриманих коштів = 36 663, 72  грн.

        Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки саме відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22  Конституції  України,   ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених  ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

            Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області  з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК  Житомирської області  на користь ОСОБА_1 8880 грн.  допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“   за період з  01  серпня  2007 року по  31  липня  2010 року  .

    Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської  області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1  36 663, 72 грн.  доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 серпня 2007 року  по 31  липня   2010 року.

              Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 88,80  грн. на користь держави.

Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської  області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі  366,63  грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.

                      Суддя: