Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-2145/10
28 травня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді - Бугери О.В.,
при секретарі - Тихенькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначення пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, зробити перерахунок пенсії та доплату за період з 01.11.2006 року до моменту прийняття рішення, призначення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю, зробити її перерахунок та доплату за період з 01.11.2006 року до моменту прийняття рішення, визнання неправомірними дій щодо відмови перерахунку доплати як інваліду війни 2-ї групи, зобов’язання зробити перерахунок пенсії та доплату за період з 01.08.2000 року до 01.01.2006 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, у якому просить суд визнати дії, пов’язані з відмовою зробити перерахунок пенсії в розмірі, передбаченому ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи» і дій, пов’язаних з відмовою зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров*ю - неправомірними, зобов’язати призначити пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, зробити її перерахунок та доплату за період з 01.11.2006 року до моменту прийняття рішення, призначити додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров*ю, зробити її перерахунок та доплату за період з 01.11.2006 року до моменту прийняття рішення, визнати неправомірними дій щодо відмови перерахунку доплати як інваліду війни 2-ї групи, зобов’язати зробити її перерахунок та доплату за період з 01.08.2000 року до 01.01.2006 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача надав письмові заперечення, позов не визнав, посилаючись на те, що застосування розміру прожиткового мінімуму для розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком не припустимо, оскільки таку вимогу встановлює ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що правовідносини з позивачем врегульовані іншим спеціальним Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не передбачає застосування при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, що пенсія позивачу обчислювалась з дотриманням чинної Постанови КМУ №530 від 28.05.2008р. у розмірі, не меншому від 870 гривень, і додаткова пенсія у розмірі, не меншому від 20% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, що встановлена йому довічно. Це підтверджується посвідченням НОМЕР_1 категорія-1 від 26.07.2000р. та вкладкою до нього (а.с.12).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК сер.2-20 ЛИ за № 062388 позивачеві з 02.11.2005р. встановлена безстроково друга група інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов'язаного з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію.
Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, діє в розмірі, що діяли у грудні 2008 року.
Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. встановлено 470 грн., з 01.04.2008р. - 481 грн., з 01.07.2008р.- 482грн., з 01.10.2008р.- 498 грн., прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 р. - 498 грн.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008у справі N І -28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України , остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На даний час ніяких змін ні до самого Закону, ні до вказаної Постанови в цій частині не внесено, вони є чинними, а тому закріплені в них норми повинні застосовуватися у такому вигляді, як вони викладені.
У відповідності до п. 4 Порядку нарахування пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 523 від 30.05.1997р., в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму та не потребує додаткового звернення громадян з заявою до Управління Пенсійного фонду України
Згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. За частиною 5 статті 45 цього закону документи про перерахунок пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
Виходячи з розміру встановленої мінімальної пенсії за віком відповідач повинен був у відповідності до чинного законодавства, разом з прийняттям Конституційним Судом України рішення 22.05.2008р. за яким визнано неконституційними положення законів, що змінювали редакцію статей 67,50,54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити перерахунок пенсії відповідачу, але не було проведено та такі дії є протиправними. Відповідачем було порушено право позивача на пенсійне забезпечення у встановленому законом розмірі, яке є складовою конституційного права на соціальний захист і достатній життєвий рівень, передбаченого ст.22, 46 Конституції України.
Позивач 13.11.2009 року, 18.11.2009р. звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії. Йому було відмовлено.
Позивач як інвалід 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і особа, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, має право на призначення йому пенсії, не меншої ніж 8 мінімальних пенсій за віком, і на додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Тому є підстави для покладення на відповідача обов’язку по здійсненню відповідного перерахунку призначеної позивачу пенсії і додаткової пенсії, виходячи з встановленого законами України розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Окрім того, з Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Луганська на користь позивача повинно бути стягнуто витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.
Витрати, пов’язані із сплатою державного мита, віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215, 294 ЦПК, Декретом КМУ «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови в перерахунку пенсії і додаткової пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з , з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1, витрати пов’язані із сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень 50 копійок, що були сплачені останнім при подачі позовної заяви.
Стягнути з Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 8 гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у 10-денний строк після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: суддя О.В.Бугера