Справа №2-167/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  визнання права власності в порядку спадкування, 3-я особа 4 Державна  нотаріальна контора  м.Луганська, суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивачами до суду подано відповідний позов.    

В обґрунтування позову позивачами зазначено,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати – ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. За життя мати позивачів склала заповіт, за яким в разі її смерті належне їй на праві приватної власності квартира переходить до відповідачки, яка є їх рідною сестрою. Після смерті матері в межах строків встановлених законом для прийняття спадщини позивачі звернулись до 4 Державної нотаріальної контори м. Луганська за місцем знаходження майна із заявами про прийняття  2/9 частки спадкового майна кожною, оскільки  відповідно до вимог ст.1241 ЦК України вони мають право на обов’язкову долю у спадщині, як  діти спадкодавця, непрацездатні на момент смерті матері.  Також зазначали, що відповідач зверталась до суду із позовом про усунення від спадкування, визнання за нею права власності на все спадкове майно, але їй відмовили в задоволенні позовних вимог,  на час розгляду тієї справи вони не ставили питання про визнання права власності на спадкове майно та встановлення частки кожної в спадковому майні. Лише після звернення до 4 Державної нотаріальної контори м.Луганська з’ясувалось, що вони не мають можливості отримати свідоцтво,  оскільки не визначено їх частки.  В зв’язку з цим позивачі просять суд визнати за кожною з них право власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, яка діє також по довіреності від імені позивачки ОСОБА_5, підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Суду пояснила, що рішення, яким відповідачці відмовили у задоволенні позову було оскаржено, але навіть Верховним Судом України було відмовлено, а рішення суду залишено без змін. Відповідачка ухиляється від оформлення їх права.

      Відповідач в судовому засіданні  вимоги позову не визнала, вважала їх необґрунтованими.

    Представник 3 особи у справі - 4 Державної нотаріальної контори  м.Луганська  просив  розглядати справу за  їх відсутності.

    Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір’ю сторін у справі.

ОСОБА_4 за життя на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Ворошиловградською державною нотаріальною конторою від 03.03.1992 року, реєстр №1-825 належала квартира АДРЕСА_1, це право власності було зареєстроване в МКП «Бюро технічної інвентаризації».

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири, що є спірною в даній справі.

    Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини після смерті, для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв. Прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном або подав заяву до державної нотаріальної контори.

    Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

    Відповідно до 524 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у разі не охоплення заповітом всієї спадщини – спадкоємці за законом.

    Відповідно до ст. 529 ЦК України в першу чергу право на спадкування мають дружина (чоловік) , діти спадкодавця та батьки.

    Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину чи не прийняти її; визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в  управління або володіння спадковим майном.

Позивачки у справі подали до нотаріальної контори заяви про вступ до спадщини у встановлено законом порядку, що підтверджується повідомленням нотаріальної контори. За їх заявою було заведено спадкову справу №11-7-365-2000.

Відповідно до ст. 535 ЦК України непрацездатні діти спадкодавця успадковують, не залежно від змісту заповіту не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них за законом (обов’язкову частку). 03.03.1992 року мати сторін залишила заповіт, відповідно до якого заповіла належне їй майно відповідачці.

    Враховуючи зазначені обставини, позивачі мають право за законом на спадкування, незалежно від заповіту, на обов’язкову частку в спадщині, оскільки на момент відкриття спадщини вони були непрацездатними особами відповідно до віку. що підтверджується відповідними посвідченнями.

    Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при подачі позову.

    Керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 529, 535, 548, 549 ЦК України / 1963 року/, ст. 1261 ЦК України /2004 року/, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1,  ОСОБА_2 задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/9 частки в квартирі АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після  смерті ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на 2/9 частки в квартирі АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після  смерті ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 понесені судові витрати  за оплату державного мита в розмірі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 30 гривень, а всього в сумі 81 гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя                                     О.В.Бугера