У Х В А Л А
іменем України
14 жовтня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - ДРОБОТІ В.В.,
с у д д і в - ФАЗИКОШ Г.В., МАЦУНИЧА М.В.,
при секретарі - ДОБРА М.В.,
з участю апелянта - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 24 червня 2010 року ,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 пред’явив до ОСОБА_4 позов про захист особистого немайнового права.
Позивач зазначав, що він є власником будинку АДРЕСА_1, відповідач проживає по сусідству АДРЕСА_2. ОСОБА_4 без проектної документації та всупереч санітарно-гігієнічних норм на своїй ділянці розмістив два каналізаційні колодязі на відстані відповідно 7 м. та 8 м. від його - позивача будинку. Збір нечистот у каналізаційних стоках відповідача порушує його право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, оскільки вони забруднюють джерела водопостачання його будинку.
Заочним рішенням у вимогах ОСОБА_2 про демонтаж двох каналізаційних колодязів відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги. Вказує на те, що висновки суду про відсутність порушення його права не відповідають матеріалам справи.
Колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Є доведеним, що позивач, звернувшись з даним позовом до суду, стверджував, що діями відповідача, які полягають у розміщенні поряд з будинком 2-х каналізаційних колодязів, порушуються його права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, які передбачені ст.293 ЦК України.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 надав акти державних органів щодо дотримання відповідачем санітарних норм та судові рішення щодо заборони відповідачу викопувати та використовувати каналізаційні колодязі.
По справі доведено, що зазначені вище протиправні дії відповідач вчинив протягом 2001-2007 років. Після приписів контролюючих органів та рішень суду відповідач ці порушення усунув.
На час ухвалення даного рішення було встановлено відсутність санітарно-гігієнічних порушень з боку відповідача, оскільки фактична відстань локальних очисних споруд до будівлі позивача становить 14-15 м., що відповідає існуючим вимогам.
Каналізаційні ями забетоновані з усіх боків днищем, вивезення стічних вод відповідачем здійснюється регулярно. Проект будівництва вказаних споруд розроблений спеціалізованою проектною установою та погоджений з усіма контролюючими органами ( а.с. 20, 21 ).
При доведеності цих обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2
Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.
Спроектувавши нові локальні очисні споруди та розмістивши їх на своїй земельній ділянці у суворій відповідності до чинних норм і правил відповідач усунув попередні порушення прав позивача. Жодних доказів протиправності дій ОСОБА_4 на час пред’явлення позову та розгляду справи судом позивач не надав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивача відхилити
Заочне рішення Хустського районного суду від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів шляхом подачі скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий - Дроботя В.В.
С у д д і - Фазикош Г.В., ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В.Дроботя