ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"22" серпня 2006 р. | Справа № 9/21-06-977 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Юхтенко Л.Р., довіреність № 01-13/13, дата видачі : 05.01.06;
від відповідача: Воскобойников В.Й., посвідчення № 361
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2006 року
по справі № 9/21-06-977
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (Товариство з обмеженою відповідальністю)
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості та пені 1 405,73 грн.
та за зустрічним позовом Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (Товариство з обмеженою відповідальністю)
до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
про визнання права на поліпшення орендованого майна в сумі 110 111,00 грн. та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про: - розірвання договору оренди № 91/33 від 01.07.1998 року з урахуванням змін, викладених у новій редакції договору оренди № 91/33 від 18.03.05 року на нежиле приміщення підвалу площею 61 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса вулиця Новосельського 75, укладеного між позивачем та Українсько –болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ); - виселення відповідача з нежилого приміщення підвалу площею 61 кв.м. за адресою м. Одеса, вулиця Новосельського 75; - стягнення з Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (ТОВ) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованості з орендної плати по договору оренди № 91/33 в сумі 1206,13 грн. та пені в сумі 199,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору оренди № 91/33 від 01.07.1998 року з урахуванням змін, викладених у новій редакції договору оренди № 91/33 від 18.03.05 року; статтями 16, 20, 651, 762,785 Цивільного кодексу України та ст. ст. 10, 12, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
В процесі розгляду справи відповідач надав до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі Представництво) зустрічний позов про визнання виконання за згодою Представництва невіддільних поліпшень за адресою м. Одеса, вулиця Новосельського 75 на суму 110 111,00 грн.; зобов’язання відшкодувати ці втрати, уклавши додаткову угоду до договору оренди № 91/33 та про зарахування суми боргу по орендній платі в розмірі 1206,13 грн. в рахунок здійснених позивачем поліпшень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.06 року зустрічний позов Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (ТОВ) прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Представництва.
25.04.06 року позивач за зустрічним позовом уточнив позовні вимоги, які з урахуванням уточнень від 16.05.06 року викладені в наступній редакції: „визнати за Українсько –болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ) виконання за згодою Представництва невіддільних поліпшень за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75 на суму 110 111,00 грн.; зарахувати суму боргу по орендній платі в розмірі 1206,13 грн. в рахунок здійснених позивачем поліпшень; зобов’язати відповідача передати на розгляд постійної комісії Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики і питань комунальної власності надані відповідачу документи від 30.11.05 року для включення об’єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75 –орендованого підвального приміщення, в перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації, з урахуванням здійснених товариством та узгоджених з Орендодавцем поліпшень на суму 110 111,00 грн.” (а.с. 132, 140).
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.06 року по справі № 9/21-06-977 (суддя Бакланова Н.В.), яке оформлено відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 15.06.06 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (ТОВ) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість в сумі 1206,13 грн. та судові витрати, в решті позову відмовлено. Зустрічний позов СП „Вітінформ” задоволено частково, визнано за Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ) право на виконані невід’ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75 на суму 110 111,00 грн. В частині позовних вимог щодо зобов’язання Представництва передати документи для включення орендованого об’єкту в перелік об’єктів, що підлягають приватизації, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В решті зустрічних позовних вимог –відмовлено, стягнуто з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь СП „Вітінформ” судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51,00 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду від 25.05.06 року, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права при неповному з’ясуванні всіх обставин у справі, тому просить рішення суду скасувати частково, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; в частині зустрічних позовних вимог СП „Вітінформ” про зобов’язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передати надані документи від 30.11.05 року на розгляд постійної комісії Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики і питань комунальної власності для включення об’єкту по вулиці Новосельського 75 до переліку об’єктів територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації (відчуженню) –провадження у справі припинити; у задоволенні інших зустрічних позовних вимог –відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, встановивши факт несвоєчасного внесення СП „Вітінформ” орендної плати, в порушення ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не задовольнив позовні вимоги Представництва в частині розірвання договору оренди. Також, скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог СП „Вітінформ” в частині визнання за ним здійснення за згодою Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради невід’ємних поліпшень на суму 110 111, 00 грн. за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75, оскільки у СП „Вітінформ” відсутній повний пакет документів, який би підтверджував проведення поліпшень в орендованому приміщенні та надавав би право на їх компенсацію. За твердженням скаржника, СП „Вітінформ” не доведено здійснення поліпшень за власні кошти та не подано доказів на підтвердження існування взагалі будь-яких поліпшень, крім того скаржник наполягає на недоплаті СП „Вітінформ” державного мита при поданні зустрічного позову.
У відзиві на апеляційну скаргу Українсько-болгарське спільне підприємство „Вітінформ” (ТОВ) не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував всі обставини у справі, правомірно визнав встановленими обставини, що мають значення по справі, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.1998 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та СП ТОВ „Вітінформ” (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 91/33, відповідно до умов якого Орендарю було передано в користування підвальне приміщення загальною площею 61 кв.м. за адресою м. Одеса вулиця Новосельського 75 на строк з 09.02.1998 року до 09.02.2008 року. За орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату згідно рахунку, наведеному в додатку № 1.
18.03.2005 року сторони уклали додаткове погодження до договору № 91/33 від 01.07.98 року, яким змінили пункт 1.1 вказаного договору в частині профілю наданого в оренду приміщення - з „бару” та „салону краси” на „магазин фірмової торгівлі” згідно листа Орендаря № 01-14/154 від 11.01.2005 року. Сторони також домовились переукласти договір № 91/33 від 01.07.98 року в новій редакції з 18.03.2005 року.
18.03.2005 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ) укладено договір № 91/33 оренди нежитлового приміщення –підвалу площею 95,5 кв.м. за адресою: м. Одеса вулиця Новосельського 75 зі строком дії договору до 09.02.08 року.
Згідно п. 2.2 вказаного договору Орендар зобов’язався за орендоване приміщення сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, наведеного у додатку № 1 до договору, що становить за перший після підписання договору місяць 63,40 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції.
За пунктом 5.6 договору № 91/33 оренди нежитлового приміщення за невиконання Орендарем обов’язків за цим договором Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.
Листом –попередженням № 01-13/12835 від 02.12.2005 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради попередило СП „Вітінформ” про наявність у останнього заборгованості по орендній платі станом на 03.11.05 року в сумі 1 190,39 грн. та нарахування пені в сумі 149,68 грн., на що СП „Вітінформ” надало відповідь про незгоду як з розміром заборгованості, так і з її наявністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92 року (в редакції Закону України від 14.03.95 року, зі змінами) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частина 1 статті 27 цього Закону встановлює, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору
Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Аналізуючи викладені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що несвоєчасна оплата Орендарем орендної плати в сумі 1206,13 грн. не є істотним порушенням укладеного договору оренди та безумовною підставою для його розірвання і застосування правових наслідків розірвання договору оренди.
Таким чином, місцевий господарський суд, встановивши наявність у СП „Вітінформ” заборгованості по орендній платі в сумі 1 206,13 грн. та правомірно стягнувши цей борг на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом щодо розірвання договору оренди № 91/33 від 01.07.98 року з урахуванням змін, викладених у новій редакції договору оренди № 91/33 від 18.03.05 року, на нежитлове приміщення підвалу площею 61 кв.м за адресою м. Одеса вулиця Новосельського 75, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ), та виселення останнього з орендованого приміщення.
Щодо часткового задоволення місцевим господарським судом зустрічного позову Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (ТОВ), то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пункт 6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам України підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив, що позовні вимоги Українсько-болгарського спільного підприємства „Вітінформ” (ТОВ) про зобов’язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради надати документи від 30.11.2005 року на розгляд постійної комісії Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики і питань комунальної власності для включення об’єкту по вулиці Новосельського, 75 до переліку об’єктів територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації (відчуженню), не можуть бути розглянуті господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, і цілком правомірно припинив в цій частині зустрічних позовних вимог провадження у справі.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Частина 2 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92 року (в редакції Закону України від 14.03.95 року, зі змінами), передбачає, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд першої інстанції зробив правильний висновок відносно надання законом орендареві права на здійснення за власні кошти реконструкції, технічного переобладнання чи поліпшення орендованого майна за погодженням з орендодавцем, а також про заявлення СП „Вітінформ” позовних вимог про визнання за ним права на виконані за згодою Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради поліпшення на суму 110 111,00 грн. у спосіб, встановлений нормами Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, а також додаткові докази, надані СП „Вітінформ” на вимогу суду апеляційної інстанції, а саме: витяг з рішення № 680 від 14.12.90 року засідання виконкому Центральної районної ради народних депутатів м. Одеси про передачу в оренду підвального приміщення за адресою вулиця Островідова, 75 Товариству з обмеженою відповідальністю „Одесінформ”; витяг з рішення № 545 від 12.03.1993 року засідання виконкому Центральної районної ради народних депутатів м. Одеси про передачу в оренду приміщень нежитлового фонду від ТОВ „Одесінформ” „Вітінформу” та переоформлення договору оренди нежитлового приміщення за адресою вулиця Островідова, 75 на „Вітінформ” під кафе та салон краси; договір оренди № 91/33 від 04.11.95 року, укладений між відділом нежитлового фонду виконкому Одеської міської ради та СП „Вітінформ”; робочий проект реконструкції існуючих приміщень підвалу за адресою: вулиця Островідова, 75; витяг з рішення Міжвідомчої комісії виконкому Центральної районної ради (протокол № 1 від 28.01.92 року), лист Головного управління архітектури та містобудування; договір на здійснення ремонтно-будівельних робіт від 05.03.92 року, укладений між СП „Одесінформ” та БМУ № 12, та акт приймання –здачі від 12.04.92 року; договір на здійснення ремонтно-будівельних робіт від 21.03.96 року. Укладений між Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” та БМУ –12 ПБМО „Одесбуд” та акт приймання –здачі від 22.05.96 року; локальний та загальний кошториси на реконструкцію підвалу суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно існування між сторонами орендних співвідносин з 1990-го року, наявності згоди Орендодавця на реконструкцію, переобладнання, поліпшення орендованого майна та здійснення Орендарем поліпшень орендованого приміщення підвалу за адресою м. Одеса вулиця Новосельського (Островідова) 75 на загальну суму, з урахуванням збитків від інфляції, 110 111, 00 грн.
А відтак, місцевий господарський суд законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині визнання за Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” права на виконані невід’ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75 на суму 110 111,00 грн.
Судова колегія також вважає, що висновок місцевого господарського суду про відмову позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог про зарахування суми боргу по орендній платі в розмірі 1206,13 грн. в рахунок здійснених поліпшень, зроблено у відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначені позовні вимоги не обґрунтовані нормами матеріального права та не доведені доказами.
Посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції строку позовної давності в частині заявлених Українсько-болгарським спільним підприємством „Вітінформ” (ТОВ) позовних вимог про визнання за ним виконання за згодою Представництва невіддільних поліпшень за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75 на суму 110 111,00 грн. є недоречним, оскільки позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про визнання за ним права, а не про відшкодування вартості здійснених поліпшень орендованого приміщення, як стверджує скаржник при обґрунтуванні своєї позиції щодо спливу строку позовної давності.
Заявлені скаржником клопотання про призначення по справі будівельно –технічної експертизи нежилого підвального приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського 75, бухгалтерської експертизи господарсько –фінансової діяльності СП „Вітінформ” та аудиторської перевірки щодо фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря відхиляються, оскільки судова колегія не вбачає наявності питань для розгляду предмету спору, що потребують спеціальних знань.
Інші доводи скаржника спростовуються вищевикладеним і не потребують додаткового правового аналізу суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2006 рок –без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2006 року по справі № 9/21-06-977 залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –без задоволення
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк