Справа № 2-а-675/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати до пенсії громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та дії управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області неправомірними та стягнути на його користь з відповідачів за період з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в розмірі 2918,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 14594,00 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивач в судове засідання не з’явився, згідно поданої письмової заяви, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечує та просить кошти передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ стягнути з Пенсійного фонду.
Представник УПФ України в Олевському районі Житомирської області в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивач, а саме : АДРЕСА_1 відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту, довідкою з місця проживання, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач є непрацюючим пенсіонером за віком і отримує щомісячно допомогу в розмірі 2,10 гривень в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та доплату в розмірі 10,50 гривень в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, тобто отримує виплати в розмірах передбачених постановою КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченнях відповідачів, довідкою УПСЗН Олевської райдержадміністрації, довідкою УПФ України в Олевському районі.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 1 13 Конституції України).
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати.
Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є протиправними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх
утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Також є безпідставним доводи УПФ України в Олевському районі з приводу того, що вони є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2 , саме зазначений відповідач забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення виплат доплати до пенсії особам, які проживають на території радіоактивного забруднення за відповідними позовами.
Таким чином відповідачі неправомірно обмежували позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (яка діяла на момент звернення до суду) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду в зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду 20 січня 2010 року , тобто з пропуском річного строку з дня звернення до суду.
Відповідно до наведеного, позов підлягає до задоволення з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (10 міс. х 2,10 грн. = 21 грн.) , тобто:
З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 40 % = 726 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.
Всього – 2492,00 грн.
Таким чином – 2492,00 грн. – 21 грн. отриманих коштів = 2471,00 грн., які слід стягнути на користь позивача.
Крім того, позов в частині стягнення доплати до пенсії передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення також частково з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця (10 міс. х 10,50 грн. = 105 грн.) , тобто:
З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 2= 3630 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 2= 3750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 2= 3780 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 2= 1300 грн.
Всього – 12460,00 грн.
Таким чином – 12460,00 грн. – 105 грн. отриманих коштів =12355,00 грн., які слід стягнути на користь позивача.
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів, а кошти передбачені ст..39 зазначеного Закону підлягають стягненню з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області.
Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо недонарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2471,00 гривень допомоги на придбання чистих продуктів харчування, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 12355,00 гривень доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області державне мито в сумі 54,40 гривень на користь держави.
Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звільнено від сплати державного мита на підставі п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області, протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.
Суддя: