Справа № 2-624/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        30 серпня  2010 року                                                                                           м. Олевськ

                 Олевський районний суд Житомирської області              

                 в складі :   головуючої-судді                  Ковальчука М.В.

                                   з участю секретаря                 Дворак Г.П.                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

            Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її  користь з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира 20070,09 грн. доплати як особі, яка працює  на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, працює  на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

           Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява  про розгляд  справи без її  участі, позовні вимоги  підтримує  повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира в судове засідання не з’явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає  в  АДРЕСА_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю,   що стверджується копією  посвідчення потерпілої  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

          Позивачка    працює  в Контрольно-ревізійному відділі в Олевському районі Житомирській області на посаді начальника КВІ та отримує  щомісячно по місцю роботи, яке обслуговується стосовно зазначених виплат  відповідачем, доплату до заробітної плати  в розмірі 5,20  грн.  відповідно до постанови КМ  України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

           Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення у зоні  посиленого радіоекологічного контролю  виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї  мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи.

             В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

    Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її правах на отримання доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

           Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 26 липня 2010 року, тому в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду,  позов позивачки в частині стягнення доплати до заробітної плати передбаченої  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до  задоволення частково з 01 липня 2007 року по  01 травня  2010 року за мінусом одержаних коштів  щомісяця в розмірі 5,20 грн. щомісяця що становить згідно довідки з місця роботи – 153,43  грн., тобто до стягнення підлягає доплата в розмірі 17641,29 грн.

        Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської  районної ради м. Житомира оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22  Конституції  України,   ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України,  суд –    

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення  – задовольнити частково.

                Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира шляхом списання коштів з рахунку, відкритому на ім’я відповідача в УДК Житомирської області на користь ОСОБА_2 17641,29 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок одна гривня двадцять дев’ять коп.) доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 липня 2007  року  по 01 травня 2010 року.

Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира 176.41 грн. державного мита на користь держави шляхом списання коштів з рахунку, відкритому на ім’я відповідача в УДК Житомирської області.

Стягнути з   Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_2 120 грн. понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при зверненні до суду.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнена на підставі декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

В решті позову відмовлено.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                      Суддя: