№ 2-986/10                

ЗАОЧНЕ    РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року                                     місто Маріуполь

    Орджонікідзевський  районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Універсальна Ново-Олександрівська товарна біржа, приватний нотаріус Танаджи Г.Г., приватний нотаріус Мошенко О.В., Биков Іван Львович про визнання біржового контракту та договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання дійсним договору дарування та права власності, суд, -

В С Т А Н О В И В

28 січня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Універсальна Ново-Олександрівська товарна біржа, приватний нотаріус Танаджи Г.Г., приватний нотаріус Мошенко О.В., Биков Іван Львович про визнання біржового контракту та договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання дійсним договору дарування та права власності. В обґрунтування заявлених вимог вказала, що згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 31 березня 2003 року вона є власником квартири АДРЕСА_1, яку їй подарував її чоловік ОСОБА_11 21 червня 2004 року вона намагалась розпорядитися квартирою, однак дізналась, що квартира АДРЕСА_1 згідно біржового контракту Універсальної Ново-Олександрівської товарної біржі ‡‚106 від 26 вересня 2002 року була продана ОСОБА_3, яка виступала від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12 При цьому, від імені власника квартири ? ОСОБА_11 виступала за довіреністю посвідченою приватним нотаріусом Танаджи Г.Г. - ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_3 зазначена квартира 5 березня 2005 року за договором купівлі-продажу була продана ОСОБА_6, останній продав зазначену квартиру за договором купівлі-продажу 24 березня 2005 року ОСОБА_7 Вважає, що біржовий контракт Універсальної Ново-Олександрівської товарної біржі ‡‚106 від 26 вересня 2002 року було укладено з порушенням публічного порядку, оскільки він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод ОСОБА_11, у зв'язку з чим, договір підлягає визнанню нікчемним, наступні угоди купівлі-продажу спірної квартири визнанню недійсними, договір дарування визнанню дійсним, а за нею, у відповідності до ст.392 ЦК України, підлягає визнанню право власності на квартиру АДРЕСА_1

    У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі. При цьому зазначили, що ОСОБА_5 в 2002 році отримала від її чоловіка ОСОБА_11 нотаріально посвідчену довіреність на розпорядження спірної квартирою шляхом вимагання та застосування фізичної сили, що підтверджується матеріалами кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3 та інших. Про вчинення цього злочину та видану довіреність їй стало відомо безпосередньо від чоловіка - ОСОБА_11 ще в 2002 році. У зв'язку з незнанням законодавства ні вона, ні її чолові про визнання довіреності недійсною не звертались. Приватний нотаріус Танаджи Г.Г. вислухавши їх, ще у 2002 році знищив довіреність, таким чином вони вважали, що довіреністю ОСОБА_5 не скористується. Про вчинений злочин ОСОБА_11 повідомив правоохоронні органи, після чого було порушено кримінальну справу. В 2006 році вона зверталась з аналогічним позовом до суду з тих самих підстав та до тих самих осіб, у зв'язку з досягненням домовленостей з відповідачами скористалась своїм правом та залишила позов без розгляду.

    Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Універсальна Ново-Олександрівська товарна біржа, приватний нотаріус Танаджи Г.Г., приватний нотаріус Мошенко О.В., Биков Іван Львович будучи своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибули з невідомих суду причин, тому суд, за наявної згоди позивача та представника позивача, вважає за можливе ухвалити судове рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Суд заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані докази вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

    Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягаються обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

    Таким чином, відповідно до статей 10, 11, 60, 61, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

    26 вересня 2002 року на Універсальній Ново-Олександрівській товарній біржі укладено біржовий контракт ‡‚106 , згідно якого, брокер Ковальов А.Г., діючи на підставі договору-поруки від імені ОСОБА_15 (продавець), яка діяла на підставі довіреності ОСОБА_11 - ВАВ 194202 виданої 24 вересня 2002 року на її ім'я та посвідчена приватним нотаріусом Танаджи В.Г. - та брокер Деревянко Г.Ю., діючи на підставі договору-поруки від імені ОСОБА_18(покупець), уклали договір про купівлю-продаж нерухомого майна:  квартири АДРЕСА_1. Договір підписано ОСОБА_15, ОСОБА_18 та брокерами Ковальов А.Г., Деревянко Г.Ю., підпис сторін засвідчено генеральним директором  Універсальної Ново-Олександрівської товарної біржі Александровим В.М. (а.с.40 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    26 вересня 2002 року на Універсальній Ново-Олександрівській товарній біржі укладено біржовий контракт ‡‚106  згідно якого брокер Ковальов А.Г. діючи на підставі договору-поруки від імені ОСОБА_15 (продавець), яка діяла на підставі довіреності ОСОБА_11 - ВАВ 194202 виданої 24 вересня 2002 року на її ім'я та посвідчена приватним нотаріусом Танаджи Г.Г.   та брокер Деревянко Г.Ю. діючи на підставі договору-поруки від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (покупець) уклали договір про купівлю-продаж нерухомого майна:  квартири АДРЕСА_1. Договір підписано ОСОБА_15, ОСОБА_3 від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12, брокерами Ковальов А.Г., Деревянко Г.Ю., підпис сторін засвідчено генеральним директором  Універсальної Ново-Олександрівської товарної біржі Александровим В.М. (том 2, а.с.39-40 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Судом встановлено та не оспорюється позивачкою та її представником, що відповідачка ОСОБА_15 укладаючи біржовий контракт ‡‚106 від 26 вересня 2002 року діяла на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Танаджи Г.Г.: ВАВ 194202 від 24 вересня 2002 року, що було видано ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_15 щодо розпорядження спірною квартирою.

    31 березня 2003 року приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мошенко О.В. посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1, згідно якого дарувальник ОСОБА_11 подарував, а обдарована ОСОБА_1 прийняла у дар зазначену квартиру, договір зареєстровано в реєстрі за ‡‚701 (а.с.5 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 квітня 2004 року згідно витягу про реєстрацію, виданому Маріупольським БТІ 16 квітня 2004 року за ‡‚4170630 (а.с.21 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    21 липня 2004 року ОСОБА_1 (продавець) з одного боку та Відкритим Акціонерним Товариством “Маркохім” (покупець) з іншого боку укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, договір був посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І.І. та зареєстровано в реєстрі за ‡‚1212 (а.с.17 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    04 серпня 2004 року приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І.І. було посвідчено угоду про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна:  квартири АДРЕСА_1 укладеного 21 липня 2004 року між ОСОБА_1 (продавець) з одного боку та ВАТ“Маркохім” (покупець) з іншого боку (а.с.16 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Чинним рішенням Орджонікідзевського районного суду від 27 липня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_3, яка діяла від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12 до ОСОБА_11 про визнання угоди дійсною, задавлено: договір купівлі-продажу  квартири АДРЕСА_1 укладений 26 вересня 2002 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4, ОСОБА_12 з іншого боку зареєстрований на  Універсальній Ново-Олександрівській товарній біржі визнано дійсним (том 2, а.с.41 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_12 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 02 лютого 2005 року згідно витягу про реєстрацію, виданому Маріупольським БТІ 02 лютого 2005 року за ‡‚6392016 (том 2, а.с.42 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    05 березня 2005 року ОСОБА_3, що діяла від імені неповнолітніх доньок ОСОБА_21 та ОСОБА_12 (продавець) з одного боку та ОСОБА_6  (покупець) з іншого боку уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, договір був посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Чичиковою О.А.. та зареєстровано в реєстрі за ‡‚1027 (том 2, а.с.38-39 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    24 березня 2005 року ОСОБА_6 (продавець) з одного боку та  ОСОБА_7  (покупець) з іншого боку уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, договір був посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Чичиковою О.А.. та зареєстровано в реєстрі за ‡‚1537 (том 2, а.с.37 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 13 квітня 2007 року по кримінальній справі ‡‚1-15/07 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4, 356, 358 ч.3, 357 ч.3 КК України, ОСОБА_23 у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_24 у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_19 у скоєні злочину, передбаченого ст.366 ч.1, 263 ч.1 КК України клопотання державного обвинувача Ленко М.О. задоволено ? в оригіналах, в окреме провадження виділено матеріали кримінальної справи за епізодами злочинної діяльності, у тому числі щодо вимагання квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_11 Справа направлена для організації та проведення додаткового слідства (том 19, а.с. 54-56 кримінальної справи ‡‚1-15/07).

    Чинним вироком Орджонікідзевського районного суду від 23 квітня 2007 року по кримінальній справі ‡‚1-15/07 ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4, 356 КК України, ОСОБА_23 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_24 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_19 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.366 ч.1, 263 ч.1 КК України, при цьому епізод злочинної діяльності щодо вимагання квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_11 не був предметом судового слідства по вказаній кримінальній справі (том 19, а.с.207-222 кримінальної справи ‡‚1-15/07).

    Згідно свідоцтва про смерть виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 26 грудня 2007 року ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с.64 цивільної справи ‡‚2-33/08).

    Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким,  що порушує публічний  порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави,    Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

    Згідно п.18 Постанови пленуму Верховного суду України ‡‚9 від 6 листопада 2009 року при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

    Позивачкою ОСОБА_1 та її представником суду не надано жодних доказів вини відповідачки ОСОБА_5, якою на підставі довіреності ВАВ 194202 від 24 вересня 2002 року посвідченої приватним нотаріусом Танаджи Г.Г., від імені ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу (біржовий контракт ‡‚106 від 26 вересня 2002 року) - визнаний дійсним чинним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 27 липня 2004 року.

    Посилання позивачки та її представника про доведеність вини співвідповідачів, що виражалася у намірі порушити публічний порядок, підтверджена вироком суду по кримінальній справі ‡‚1-15/07 від 23 квітня 2007 року не можуть бути врахованими судом з огляду на ту обставину, що предметом судового слідства та постановленого вироку по вказаній кримінальній справі, ці обставини не були, у зв'язку з чим суд не може визнати їх такими, що не підлягають доказуванню з боку позивача. Крім того, відповідачка ОСОБА_5 згідно матеріалів кримінальної справи ‡‚1-15/07 взагалі не була суб'єктом злочинів по яких відбувалось судове слідство та постановлено вирок по справі.

    Зазначені позивачкою ОСОБА_1 підстави визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 5 березня 2005 року та 24 березня 2005 року, як то ? укладення цих договорів протягом нетривалого проміжку часу судом не приймаються до уваги, у зв'язку з тим, що вони не ґрунтуються на законодавстві.

    Аналізуючи зміст позовних вимог та зміст пояснень наданих позивачкою та її представником у судовому засіданні, підставами визнання біржового контракту ‡‚106 від 26 вересня 2002 року є - недійсність довіреності, яка згідно тверджень позивачки  видана під впливом насильства стосовно ОСОБА_11, разом з тим, зазначені позовні вимоги щодо визнання недійсною довіреності ВАВ 194202 від 24 вересня 2002 року посвідченої приватним нотаріусом Танаджи Г.Г., позивачем у судовому засіданні не заявлені.

    Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

    У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення основних позовних вимог в частині визнання недійсним біржового контракту ‡‚106 від 26 вересня 2002 року суд не знаходить підстав для застосування наслідків вчинення правочину, що порушує публічний порядок, у відповідності до ст.216 ЦК України щодо визнання договорів купівлі-продажу від 5 березня 2005 року та 24 березня 2005 року недійсними. З огляду на вищевикладені обставини щодо відсутності підстав для визнання угод купівлі-продажу недійсними суд не знаходить підстав для визнання договору дарування від 31 березня 2003 року дійсним та визнання за позивачкою права власності на  квартири АДРЕСА_1.

    На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання біржового контракту та договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання дійсним договору дарування та права власності –  відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Позивачем рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.  

    Суддя ________________

Ў

№ 2-986/10                

ЗАОЧНЕ    РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

    15 жовтня 2010 року                                          місто Маріуполь

    Орджонікідзевський  районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Універсальна Ново-Олександрівська товарна біржа, приватний нотаріус Танаджи Г.Г., приватний нотаріус Мошенко О.В., Биков Іван Львович про визнання біржового контракту та договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання дійсним договору дарування та права власності, суд, -

В С Т А Н О В И В

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання біржового контракту та договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання дійсним договору дарування та права власності –  відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Позивачем рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.  

    Суддя ________________