Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Пасинок Є.А., довіреність  № 224/юр,  дата видачі: 14.07.06;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність  № НОМЕР_1,  дата видачі: 08.11.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 17.04.06 року

по справі № 28/16-06-365

за позовом Закритого акціонерного товариства „Аурум”

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 56 968,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року ЗАТ „Аурум ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 968,08 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення № НОМЕР_2, укладеного між сторонами у справі. 

Позовні вимоги обґрунтуванні ст. ст. 509, 625, 1000 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.06 року по справі № 28/16-06-365 (суддя Гуляк Г.І.), позов задоволено та стягнуто з СПД -фізичної особи ОСОБА_2 на користь ЗАТ „Аурум” суму боргу з урахуванням індексу інфляції 55 188,33 грн., три проценти річних в сумі 1 779,75 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 569,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем наявності основного боргу відповідача, внаслідок чого та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 55 188,33 грн. та трьох процентів річних -1 779,75 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 17.04.06 року, СПД -фізична особа ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.04.06 року по справі № 28/16-06-365 та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ЗАТ „Аурум”.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме його не було повідомлено про час та місце судового засідання, він не приймав участі у судових засіданнях, рішення винесено без його участі, що призвело до прийняття неповного, необґрунтованого та незаконного рішення. СПД -фізична особа ОСОБА_2 стверджує, що була позбавлена можливості надати відповідні пояснення та докази по справі. Крім цього, на думку скаржника, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про зазначену в позові заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.03 року між ЗАТ „Аурум” (Довіритель) та СПД -фізична особа ОСОБА_2 (Повірений) укладено договір доручення № НОМЕР_1, відповідно до умов якого (п.1.1) Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе повноваження та обов'язки від імені та за рахунок Довірителя продавати його товари; асортимент, кількість одиниць товару та загальна сума угоди визначаються рахунками -фактурами, які є додатком до договору та невід'ємною його частиною. Строк дії договору встановлено до 31.12.04 року.

Наявні в матеріалах справи рахунки-фактури № НОМЕР_3 на суму 1970,30 грн., № НОМЕР_4 на суму 14 543,84 грн., № НОМЕР_5 на суму 4 122,41 грн., № НОМЕР_6 на суму 761,04 грн., № НОМЕР_7 на суму 10 767,97 грн., свідчать, що в період з 04.03.04 р. по 23.06.04 р. позивач поставив відповідачу для реалізації виробів на загальну суму 32 165,56 грн. (а.с. 10-14).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ЗАТ „Аурум” вказує, що після 30.06.04 року поставка виробів відповідачу не здійснювалась, згідно банківських виписок про рух коштів на рахунку ЗАТ „Аурум” останньому було перераховано СПД -фізичною особою ОСОБА_2 26 200,00 грн. Крім того, в період з 01.07.04 року по 31.12.05 року відповідач повернула позивачу вироби на загальну суму 99 281,15 грн. Враховуючи наявність у відповідача заборгованості перед позивачем станом на 30.06.04 року в сумі 172 941,94 грн., позивач здійснює розрахунок суми боргу, що підлягає стягненню з відповідача на його користь: 172 941,94 грн. -(26 200 + 99 281,15 грн.) = 47 460,79 грн. При цьому позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків від 30.06.04 року та, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховує на суму боргу встановлений індекс інфляції за весь час прострочення -7 727,54 грн. та при проценти річних -1 779,75 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ЗАТ „Аурум”, погодився з наведеними розрахунками боргу та вказав в оскаржуваному рішенні, що позовні вимоги є обґрунтованими  та доведеними.

Однак, з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  та заперечень.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна підстав або предмету позову відноситься до виключеної компетенції позивача.

Заявивши позовну вимогу про стягнення з СПД -фізичної особи ОСОБА_2 боргу з підстав неналежного виконання зобов'язань за договором доручення № НОМЕР_2, саме на позивачеві лежить обов'язок доведення наявності боргу у заявленій до стягнення суми з підстав, визначених у позовній заяві.

Як вже викладено раніше, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості у сумі 172 941,94 грн. станом на 30.06.04 року, однак доказів на підтвердження виникнення цього боргу з підстави взаємовідносин за договором доручення  № НОМЕР_2 суду апеляційної інстанції не надав. Відсутні також докази і в матеріалах справи.

Крім того, в засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача надав пояснення, що зазначена в акті звірки взаєморозрахунків (а.с.15) сума боргу станом на 01.04.04 року -180 012,94 грн. є боргом відповідача за результатами сумісної діяльності в минулі роки за іншими, ніж договір доручення № НОМЕР_2, договорами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, а відтак, оскаржене рішення суду підлягає скасуванню як постановлено за недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с. 90, 96, 99) спростовують твердження СПД -фізичної особи ОСОБА_2 про неповідомлення її про час та місце засідання суду.  

З викладених підстав, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду від 17.04.06 року - скасуванню з прийняттям рішення про відмову в позові. 

Керуючись ст.ст. 99, 101,103-105 ГПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

1) Апеляційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2006 року по справі № 28/16-06-365 -скасувати.

3) У позові ЗАТ „Аурум” -відмовити.

4) Стягнути з ЗАТ „Аурум” на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита за апеляційне провадження в сумі 285,00 грн.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                              Т.Я. Гладишева 

Суддя:                                                                                    Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                       О.Т. Лавренюк