Справа № 2-1362/10

Ухвала

Іменем       України

13 жовтня  2010 року                                 смт. Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області  Оксенюк М.М. розглянувши заяву  ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову, -

встановив :

13.10.2010 року ПАТ « ПриватБанк» звернувся до Козельщинського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості у розмірі 4215,97 (доларів США) посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_1 порушено зобов’язання за кредитним договором та станом на 19.08.2010 року має заборгованість на вище зазначену суму.

В матеріалах позову є  заява позивача  ПАТ « ПриватБанк» про забезпечення позову, в якій заявник прохає суд накласти арешт на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, що належить відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також обмежити відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов’язань.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ПАТ КБ « ПриватБанк» вказав на те, що  неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі  зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заву про забезпечення позову в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши письмові матеріали справи встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що в матеріалах заяві  про забезпечення позову не зазначено належних письмових доказів, що рухоме та нерухоме майно –  належить саме відповідачам на праві власності, не зазначена вартість вказаного майна, не зазначено обґрунтованих підстав для накладення арешту на майно та причини, яким чином відповідачі будуть мати змогу на відчуження майна.

Також, позивач посилається лише на загальні підстави для накладення арешту та тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон  – незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення, при цьому  переконливих доводів щодо причин, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов та обґрунтувань його необхідності не навів.

Суд, звертає увагу на те, що обмеження у праві виїзду за межі України відповідачів буде порушувати їх права на приватне життя відповідно до ст. 8 Конвенції «Про захист прав і основних свобод людини». Також ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», п.22 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» на які посилається позивач не передбачають за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржників.  

Отже, суд вважає, що позивач не навів та не надав доказів  щодо дійсної та реальної загрози невиконання майбутнього рішення, а  тому підстав для  забезпечення позову  немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 209, 293  ЦПК України,  суддя, -

ухвалив :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали про відмову в забезпеченні позову направити заявнику  - для відома.

Ухвала може бути оскаржене протягом  п’яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення ухвали,  можуть  подати  апеляційну  скаргу до апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги.

Ухвала надруковане суддею і є оригіналом.

Суддя

Козельщинського районного суду:                                                                М.М.Оксенюк