Справа № 2а-4840/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
при секретарі судового засідання: Чеботарьовій Л.Я.,
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАЇ ГУ МВС України у Вінницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом д о відповідача про скасування постанови серії АВ № 121823 від 07.07.2010р. в справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху не порушував, про що надав відповідні пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення, відсутністю доказів вчинення правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просить позовні вимоги задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів, відносно чого позивач не заперечив.
З копії постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 121823 від 07.07.2010р. вбачається, що ОСОБА_1 07.07.2010р. о 10 год. 50 хв. на 464 км. автодороги М 12, керуючи автомобілем марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, в населеному пункті перевищив дозволену швидкість руху на 24 км/год., рухався зі швидкістю 84 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Сокіл» № 0402336.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 058026 від 07.07.2010р. вбачається, що позивач по суті порушення пояснив, що швидкості руху не перевищував, документального підтвердження перевищення швидкості працівник ДАІ не надав.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки є об‘єктами метрологічного контролю та нагляду. Згідно ст. 28 цього ж закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації підлягають повірці.
Відповідно до п.п. 13.3.4, 13.7.1 наказу МВС України від 27.03.2009р. № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» під час несення служби на транспортних засобах застосовуються такі тактичні способи: використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР. Основними методами несення служби є: спостереження за дорожнім рухом. Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.
Згідно з п. 20.2. вищеназваного наказу працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності слід зібрати докази вчинення правопорушення, довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема його об‘єктивну сторону, яку визначає в тому числі час, місце, спосіб та умови скоєння правопорушення. За правопорушення, допущене у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можуть бути притягнуті особи, що скоїли правопорушення, яке зафіксоване за допомогою спеціальних технічних засобів, що сертифіковані в Україні та пройшли метрологічну повірку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судове засідання представник Управління ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області не з’явився, не виконав вимог суду про представлення в судове засідання матеріалів адміністративної справи на підставі яких позивача було притягнено до адміністративної відповідальності. Крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та не надав документів про сертифікацію приладу «Сокіл» № 0402336 та про проходженням ним метрологічної повірки.
Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Маючи, перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення в якому позивач не визнавав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, вказав на допущені недоліки під час складання протоколу та виявлення правопорушення, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, усунути вказані недоліки та зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол ні постанова не містить і вони суду не представлені. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Оскаржувана постанова не містить даних про місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема не зазначено населеного пункту, в якому позивач перевищив швидкість.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
В оспорюваній постанові в супереч вимогам вказаної вище норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. Крім цього, відповідно до санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП штраф за скоєння правопорушення має бути визначений у неоподаткованих мінімумах доходів громадян.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що постанову серії АВ № 121823 від 07.07.2010р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесено з порушенням ст.ст. 33, 251, 280, 283 КУпАП, в зв’язку з чим дану постану слід скасувати, як таку, що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 104, 159, 160, 161, 171-2 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задоволити.
Скасувати постанову серії АВ № 121823 від 07.07.2010р., провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 — закрити.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Л.Стрепко