Справа № 2-12096 2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі в складі головуючого судді Подрєзової Г.О. при секретарі Селезень Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління ПФУ м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов”язання провести перерахунок доплати до пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до У правління ПФУ у м. Білій Церкві про визнання дій неправомірними та зобов”язання провести перерахунок доплати до пенсії, мотивуючи тим, що є пенсіонером, проживає постійно в м. Білій Церкві, яке відноситься до категорії зони посиленого радіоекологічного контролю та має статут потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щомісячно доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до діючого законодавства України. Проте відповідач виплачує доплату до пенсії в розмірі 5,20грн. щомісячно, що значно менше передбаченого Законом розміру доплати, що змушує його звертатися до суду з вказаним позовом, а тому просив суд зобов”язати відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії згідно з ч.2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.01.2007р.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позов, згідно з якими позов не визнав повністю.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні ПФУ м. Біла Церква Київській області як непрацюючий пенсіонер і отримує доплату до пенсії в розмірі 5,2грн.
Також, згідно з посвідченням НОМЕР_1 позивач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи категорія 1, з згідно з копією паспорту він постійно проживає та зареєстрований в м. Білій Церкві і має право на доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому така доплати позивачу проводилася відповідачем – Управлінням ПФУ у м. Білій Церкві Київської області в розмірі 5,20грн. щомісячно, розмір якої був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та у порядку передбаченому постановою КМ України від 20.09.2005р. № 936 “Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд виходить з того, що дії відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії позивача були неправомірними, оскільки конкретні розміри всіх доплат передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлені саме цим законом, а не постановою КМ України №836 від 26.07.1996р. “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючі громадяни мають право на отримання щомісячної доплати до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Згідно з ч.2 цієї статті непрацюючим пенсіонерам проводиться доплата до пенсії в розмірах передбачених ч.1 цієї статті.
Відповідно до порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи п.п.5 п.4 – доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до ст.ст.39,40 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян.
Наявність у позивача права на призначення доплати в розмірі не нижчому однієї мінімальної заробітної плати є визначальною для вирішення даного спору, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).
Також, згідно з ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
При цьому, суд враховує і те, що розмір доплат та компенсацій, передбачений постановою КМ України №836 від 26.07.1996р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не відповідає визначеному Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміру, кратному мінімальній заробітній платі, який збільшувався в різні роки Законами України “Про встановлення мінімальної заробітної плати” та Законами України Про Державний бюджет України на відповідні роки.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах з повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, надання Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Крім того, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів на ці цілі, як на підставу невиконання своїх зобов”язань, які передбачені законом, в даному випадку Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Також, судом враховуються і рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп, з питань визнання неконституційними положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.” з урахуванням того, що ст.111 цього Закону визнана такою, що не відповідає вимогам Конституції України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Також згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп, згідно з яким
визнано не конституційним деякі положення розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та
внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України “Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофою”.
А тому, суд вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною з моменту ухвалення рішень Конституційним судом України, а позовні вимоги позивача такими, що відповідають вимогам закону та підтвердженими належними доказами, а тому позов підлягає до часткового задоволення, а саме за періоди часу, коли приймалося рішення Конституційним судом України, в перерахунку доплати на майбутній час необхідно відмовити, з підстав недоведеності порушення прав позивача на цей час.
Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2009р.”,Законом України “ Про Державний бюджет України на 2010р.” ст.ст. 15,60,212-215,223 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління ПФУ у м. Білій Церкві Київської області у перерахунку та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов”язати Управління ПФУ у м. Білій Церкві Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, визначеної згідно з Законами України Про Державний бюджет України з врахуванням виплачених сум, з 30.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., та з 01.01.2010р.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Від сплати держмита позивача звільнити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: