Справа № 2-835/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

«19» липня 2010 року                                                    Коростенський міськрайонний суд

                                                                                                   Житомирської області

в складі: головуючого судді                                                      Лешко С.М.

                з секретарем                                                               Янковою Ю.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Коростені цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до ТОВ “Ємільчинська гірничопромислова компанія” про стягнення заборгованості по зарплаті, стягнення заборгованості за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, компенсації витрат по технічному обслуговуванню власного автомобіля, середнього заробітку за час затримки розрахунку

в с т а н о в и в:

         Позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що  наказом № 153 А-к від 18.08.2008 року він був прийнятий на посаду виконавчого директора ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія» з посадовим окладом згідно штатного розкладу в розмірі 3500,00 грн. і таким чином уклав  безстроковий трудовий договір з відповідачем.

 23.01.2009 року на підставі рішення Спостережної ради № 18 були проведені зміни в структурі підприємства та штатному розкладі. Даним рішенням Спостережної ради № 18 позивач був призначений виконуючий обов’язки генерального директора ОСОБА_3, а посада виконавчого директора скасована.

Зміни в штатному розкладі були проведені без урахування вимог частини 3 статті 32 КЗпП України та статті 103 КЗпП України, тобто без повідомлення його про зміни в штатному розкладі за два місяця до їх запровадження.

  02.02.2009року у зв'язку з економічними і виробничими потребами підприємства позивач написав заяву про надання згоди на переведення  його з посади виконавчого директора на посаду начальника транспортно-навантажувальної дільниці з компенсацією  різниці між посадовими окладами і наказом № 9 від 02.02.2009 року  був переведений на цю посаду.  Крім того, наказом №10 від 23.02.2009 р., він був призначений відповідальною особою по роботі з митними органами, при оформленні відвантаження щебеневої продукції на експорт.

 24.03.2009 року в своїй заяві позивач дав згоду на переведення його на посаду директора по економіці з посадовим окладом 2000,00 грн. та одночасним виконанням обов’язків начальника транспортно-навантажувальної дільниці з доплатою 100% окладу начальника транспортно-навантажувальної дільниці, яка складала 1575,00 грн. Дана доплата обумовлена п. 2.17. та 2.18 Колективного договору та «Положення про оплату праці». Наказом № 45 В-к від 23 квітня 2009 року він був переведений на посаду директора по економіці, з виконанням обов’язків начальника навантажувальної дільниці з доплатою 100% посадового окладу начальника навантажувальної дільниці.

З 01.05.2009 року, протоколом № 25 від 19.05.2009 року Спостережної ради ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія», були проведені зміни розміру посадових окладів керівників, фахівців та службовців ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія». Відповідно до цих змін, розмір посадового окладу директора по економіці  став складати 2800,00 грн., начальника транспортно-навантажувальної дільниці – 2700,00 грн.

13.07.2009 року позивач звернувся з письмовою заявою (вхідний № 84 від 13.07.2009 року) до генерального директора ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія» Федоровського А.А.  про  надання йому щорічної основної та додаткової відпустки за 2008 – 2009 рік з 20.07.2009 року, оскільки мав законне право на її отримання, але вона залишилась без розгляду.

11.08.2009 року позивач написав заяву на звільнення, яка теж залишалась без розгляду, оскільки генерального директора ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія» Федоровського А.А. не влаштовувало  звільнення   з даним формулюванням.

25.08.2009 року позивач письмово звернувся з заявою до прокурора Ємільчинського району за захистом своїх порушених прав, оскільки з отриманого  19.08.2009 року повідомлення (вих. № 53 від 14.08.2000р.) він зробив висновок, що генеральним директором ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія» Федоровським А.А. будуть фальсифікуватись різноманітні документи щодо його звільнення за іншими обставинами, окрім звільнення за частиною 3 статті 38 КЗпП України.

16.09.2009 року цінним листом позивач отримав повідомлення (вих. №60 від 14.09.2009 року)  про звільнення та копію наказу № 104 В-к від 07.09.2009 року про звільнення  з 27.07.2009 року за частиною 4 статті 40 КЗпП України у зв’язку з прогулом без поважних причин. Вказаний наказ був опротестований прокурором Ємільчинського району і був скасований, а наказом № 109 В-к від 23.09.2009 року  його було звільнення з 13.08.2009 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням власником (уповноваженим органом) умов законодавства про працю.

          Він неодноразово в усній і письмовій формі звертався до відповідача з вимогами про виплату всіх належних йому сум заробітку і про видачу довідки про середній заробіток і суми заборгованості по заробітній платі, однак безрезультатно.

Вважає дії відповідача незаконними і рахує що за період  з 18.08.2008 року по 13.08.2009 року,  відповідачем повинно було нарахувати йому заробітну плату в розмірі 46904,13 грн. Також, у відповідності до статті 83 КЗпП України, відповідач повинен нарахувати компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки в розмірі – 6431,44 грн. і загальна сума нарахування заробітної плати з урахуванням компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки повинна складати  46904,13 грн. + 6431,44 грн. = 53335,57 грн.

З  нарахованої  суми заробітної плати йому до виплати належало   38386,54 грн., з яких йому було сплачено 9039,67 грн.,  з компенсації за невикористану відпустку він отримав 5329,92 грн., тобто загальна сума заборгованості по цим виплатам складає 29346,87 грн. + 5329,92 грн. = 34676,79 грн.

Також вважає, що у відповідності до статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Розрахунок розміру середньомісячної заробітної плати для нарахування вихідної допомоги проводиться  у відповідності до абзацу третього пункту 2 Постанови КМУ від 08 лютого 1995 року №100 « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348  від 16.05.95, N 185  від 24.02.97, N 1398  від 30.07.99, N 1266  від 26.09.2001, N 1132  від 30.11.2005 ) - у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто за червень і липень 2009 року.

Розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці (червень, липень 2009 року) буде складати  – (4506,70 грн. + 4506,70 грн.) : 2 = 9013,40 : 2 = 4506,70 грн.

Вважає, що відповідно до статті 44 КЗпПУ, при звільненні з роботи за частиною 3 статті 38 КЗпП України відповідач     повинен сплатити вихідну допомогу в розмірі:  4506,70 грн. х 3 міс = 13520,10 грн.

Окрім того, у відповідності до статті 34 Закону України «Про оплату праці» - компенсація працівникам  втрати  частини заробітної  плати  у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу  зростання  цін  на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Тобто, компенсація працівникам  втрати  частини заробітної  плати  у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 49, ст.422 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 429-IV ( 429-15  ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87 N 431-IV ( 431-15  ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14,ст.96 ).

Згідно статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - підприємства,  установи  і  організації  всіх форм власності  та  господарювання  здійснюють  компенсацію  громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати,  у тому числі з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу (особи).

Відповідно до Статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - Компенсація  громадянам  втрати  частини доходів у зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати  (далі  -  компенсація) провадиться  у  разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів,  нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3  Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено - сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після  утримання  податків  і  обов'язкових  платежів)  на індекс  інфляції  в  період  невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). (  Стаття  3  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 431-IV ( 431-15  ) від 16.01.2003 ).

На дату звільнення ( 13.08.2009 року)  позивач не отримав заробітну плату за наступні місяці, а також вихідну допомогу відповідно до статті 44 КЗпП України.

Розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати складає:

 жовтень 2008 року в розмірі -   2870,87 грн. (2870,87 х 14,1) : 100 = 404,79 грн.

 грудень 2008 року в розмірі -   2886,24 грн. (2886,24  х 10,1) : 100 = 291,51 грн.

 січень 2009 року в розмірі -      3631,12 грн. (3631,12  х 7,0) : 100 = 254,18 грн.

 лютий 2009 року в розмірі -      2085,70 грн. (2085,70 х 5,4) : 100 = 112,63 грн.

  березні 2009 року в розмірі -    1680,76 грн. (1680,76 х 4,0) : 100 = 67,23 грн.

 квітні 2009 року в розмірі -      2929,35 грн. (2929,35 х 3,0) : 100 = 87,88 грн.

 травні 2009 року в розмірі -     2506,70 грн. (2506,70 х 2,5) : 100 = 62,67 грн.

 червні 2009 року в розмірі -     4506,70 грн. (4506,70 х 1,4) : 100 = 63,09 грн.

 липні 2009 року в розмірі -      4506,70 грн.  (4506,70 х 1,5) : 100 = 67,60 грн.

 серпні 2009 року в розмірі -     7072,60 грн.  (7072,60 х 1,7) : 100 = 120,23 грн.

 серпні 2009 року вихідну допомогу в розмірі - 13520,10 грн.  (13520,10 х 1,7) : 100 = 229,84 грн.

Загальна сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати складає 1761,65 грн.

Окрім того, для виконання посадових обов’язків виконавчого директора, виконання особистих виробничих доручень генерального директора, голови наглядової ради, з урахуванням ненормованого робочого часу, роз’їзного характеру праці,  позивачу був наданий службовий автомобіль «Шевроле –Лацетти» державний  № ВС 1102 ВН., однак в силу склавшихся обставин він використовував власний автомобіль для виробничих потреб і загальна сума компенсації за використання особистого  легкового автомобіля складає 6282,19грн. + 3356,00 грн. = 9638,19 грн.

У відповідності до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці (червень, липень 2009 року)  складає  – (4506,70 грн. + 4506,70 грн.)  = 9013,40 грн. Норма тривалості робочого часу та кількість відпрацьованих днів за останні два календарні місяці (червень, липень 2009 року) складає – 23 +20 = 43 дні. Розмір середньоденної заробітної плати, для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 9013,40 грн.: 43 дні = 209,61 грн. Кількість днів затримки: 13 робочих днів в серпні 2009 р., 22 робочих дні в вересні 2009р., 22 робочих дні в жовтні 2009 року та 7 робочих днів в листопаді 2009 р. Загальна кількість робочих днів затримки дорівнює 13 + 22 + 22 + 7 = 64 днів, а загальна сума середнього заробітку становить 209,61 грн. х 64 днів = 13415,04 грн.

Просив стягнути в з відповідача зазначені суми.

   В суді ОСОБА_1 свій позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. В ході судового розгляду він відмовився від позову в частині стягнення з відповідача компенсації за використання особистого  легкового автомобіля  9638,19 грн. і ця відмова прийнята судом. Крім того він збільшив суму позову з врахуванням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку на день розгляду справи в суді і просив стягнути з відповідача  54161,80грн.

 Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення  позивача, вивчивши матеріали справи у їх сукупності і давши їм оцінку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Судом встановлено, що наказом № 153 А-к від 18.08.2008 року позивач був прийнятий на посаду виконавчого директора ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія» з посадовим окладом згідно штатного розкладу в розмірі 3500,00 грн. і таким чином уклав  з відповідачем безстроковий трудовий договір.

 23.01.2009 року на підставі рішення Спостережної ради № 18 були проведені зміни в структурі підприємства та штатному розкладі. Даним рішенням позивач був призначений виконуючий обов’язки генерального директора.  

 Зміни в штатному розкладі були проведені без урахування вимог частини 3 статті 32 КЗпП України та статті 103 КЗпП України, тобто без повідомлення його про зміни в штатному розкладі за два місяця до їх запровадження.

 02.02.2009року  за власною заявою наказом № 9 від 02.02.2009 року позивач був переведений з посади виконавчого директора на посаду начальника транспортно-навантажувальної дільниці з компенсацією різниці між посадовими окладами. Крім того, наказом №10 від 23.02.2009 р., він був призначений відповідальною особою по роботі з митними органами, при оформленні відвантаження щебеневої продукції на експорт.

 Наказом № 45 В-к від 23 квітня 2009 року він був переведений на посаду директора по економіці, з виконанням обов’язків начальника навантажувальної дільниці з доплатою 100% посадового окладу начальника навантажувальної дільниці.

 З 01.05.2009 року, протоколом № 25 від 19.05.2009 року Спостережної ради ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія», були проведені зміни розміру посадових окладів керівників, фахівців та службовців ТОВ «Ємільчинська гірничопромислова компанія». Відповідно до цих змін, розмір посадового окладу директора по економіці  став складати 2800,00 грн., начальника транспортно-навантажувальної дільниці – 2700,00 грн.

Наказом № 109 В-к від 23.09.2009 року  позивача було звільнення з 13.08.2009 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням власником (уповноваженим органом) умов законодавства про працю.

Відповідачем було порушено вимоги трудового законодавства і при звільнення не було проведено повного розрахунку з позивачем.

Судом встановлено, що станом на 19.07.2010року позивачу не було виплачено:

29346,87 грн. заробітної плати за період з 01.10.2008року по 13.08.2009року;

5329,92 грн. компенсації за невикористану основну і додаткову відпустку;

13520,10 грн. вихідної допомоги;

5113,06 грн. компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати;

49048,74 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку, а всього 102 358,69грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.130 п.4, 213-218 ЦПК України, ст 115, 116 КЗпП України, суд

р і ш и в :

Позов  задовольнити.

Стягнути з  ТОВ “Ємільчинська гірничопромислова компанія” на користь  ОСОБА_1:  - 29346,87 грн. заробітної плати за період з 01.10.2008 року по 13.08.2009 року; - 5329,92 грн. компенсації за невикористану основну і додаткову відпустку; - 13520,10 грн. вихідної допомоги; - 5113,06 грн. компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати; - 9048,74 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку, а всього:                102 358 (сто дві тисячі триста п'ятдесят вісім) гривень 69 копійок.

Стягнути з ТОВ “Ємільчинська гірничопромислова компанія” на користь держави судовий збір в розмірі 1023 (одну тисячу двадцять три) гривні 59 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви.

                             Суддя: