Справа № 6-248/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю боржника ОСОБА_1,

стягувача ОСОБА_2,

державного виконавця Клехо А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 подав в суд заяву про розстрочку виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу. Заяву мотивує тим, що на даний час на квартиру, в якій він разом із сім’єю проживає накладено арешт. Погашення боргу в повній сумі є для нього неможливим.

ОСОБА_1 як підприємець за 2 квартал 2010 року отримав нульовий дохід. Дружина нещодавно влаштувала на роботу. У нього виникла заборгованість з оплати комунальних послуг.

Інтереси стягувача щодо одномоментного погашення боргу є неспівмірними з тією шкодою, яка може бути завдана реалізацією квартири для чотирьох осіб.

Заявник просить суд здійснити розстрочку сплати існуючої заборгованості за рішенням суду рівними частками щомісячно терміном на 7 років.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 заяву про розстрочку виконання рішення суду підтримав.

Стягувач ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви.

Головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області          Клехо А.Є. вважає заяву безпідставною.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Заявником не наведено обставин, що дають підстави для розстрочки виконання рішення суду строком на 7 років.

Отже, заява про розстрочку виконання рішення суду до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя