РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 р. м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Куштана Б.П., суддів: Павліченка С.В. та Фазикош Г.В., при секретарі Талпа С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дубівського споживчого товариства на рішення Тячівського районного суду від 04 грудня 2006 р. за позовом ОСОБА_1 до Дубівського споживчого товариства про виконання зобов'язання, -
встановила:
ОСОБА_1. звернувся з указаним позовом до суду в серпні 2006 р.
Просив зобов'язати Дубівське споживче товариство укласти з ним договір купівлі-продажу будівлі кафе-магазину, який знаходиться вАДРЕСА_1.
На обґрунтування зазначав, що постановою відповідача №18 від 22.08.03 р. була задоволена його заява про надання дозволу на викуп указаної будівлі, а зборами вповноважених пайовиків товариства така переведена з неподільної частини статутного фонду в подільну з наступним продажем.
Однак відповідач дотепер ухиляється від укладення з ним відповідного договору купівлі-продажу, порушуючи взяті на себе зобов'язання.
Рішенням суду від 04.12.06 р. позов задоволено повністю.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У письмовому запереченні позивач указує на безпідставність скарги, позаяк і постанова, і рішення зборів уповноважених пайовиків є чинними. Просить залишити рішення без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції встановив, що кафе-магазин належить Дубівському споживчому товариству на праві колективної власності. Рішенням зборів уповноважених пайовиків від 22.08.03 р. на підставі заяви ОСОБА_1. указана будівля переведена з неподільної в подільну частину громадського майна та дано дозвіл на її продаж позивачу. Відповідно до ст. 7 ч.І Закону «Про споживчу кооперацію» таке рішення є правомірним (і дотепер чинним), а за змістом ст. 202 ч.І, ч.5, ст. 509 ч.І ЦК України воно має характер одностороннього правочину, який є підставою для зобов'язання.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Згідно з вимогами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, тобто створюються обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Однак, ні в постанові правління Дубівського споживчого товариства № 18 від 22.08.03 р. (а.с.3), ні в рішенні зборів уповноважених пайовиків від 22.08.03 р. (а.с.29), на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не зазначений обов'язок відповідача продати спірне . майно саме ОСОБА_1
Справа № 22ц - 321 /07
Навпаки, згідно з постановою правління товариства № 22 від 24.09.03 p., яка прийнята на виконання вказаного рішення зборів, це майно підлягало продажу лише через аукціон (а.с.69).
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що в діях відповідача відсутній односторонній правочин як підстава виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків, а за відсутності правовідносин нема й зобов'язань.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 11, 202 ЦК України, 10, 60, 212, 213, 307 ч.1 п.2, 309 ч.І п.п.3-4, 313, 314 4.2,316,317,319 ЦПК України, -
рішила:
1. Апеляційну скаргу Дубівського споживчого товариства задовольнити.
2. Рішення Тячівського районного суду від 04 грудня 2006 р. скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.