УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -3696/10                   Головуючий у суді 1-ї інстанції:   Мокрецький В.І.

Категорія 37                                           Доповідач: Рафальська І.М.

                                                       У Х В А Л А

                                                               Іменем України

15 вересня 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах    апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

    суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

    при секретарі  Пюрі Г.В.,

    з участю сторін, їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом    ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про право на спадкування за апеляційною скаргою позивачки на рішення Житомирського райсуду Житомирської області від 19 травня 2010 року,

                                                                в   с т а н о в и л а :

       У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просила надати їй право на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4, /померлого ІНФОРМАЦІЯ_1/,  разом зі спадкоємцем першої черги – відповідачем по справі. Зазначала, що останні 3 роки перед смертю ОСОБА_4 постійно хворів, був позбавлений можливості вільно пересуватися та працювати, у зв’язку з чим потребував значних коштів на ліки та постійний сторонній догляд. Відповідач не проявляв інтересу до свого батька, його життя та стану здоров’я і відмовився надавати будь-яку допомогу. Вона як сестра змушена була його доглядати, забезпечувати лікування, а після смерті брата поховала його та організувала і оплатила всі ритуальні послуги,  пов’язані з похованням.

    Рішенням Житомирського райсуду Житомирської області від 19 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

    У апеляційній скарзі позивачка просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги; посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та не дана належна оцінка доказам по справі.

    Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Як видно з матеріалів справи,  позивачка є рідною сестрою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, виданих відповідно 21.06.1990р.та 29.10.1991р виконкомом Володарсько-Волинської райради Житомирської області,  про укладення шлюбу НОМЕР_3 та НОМЕР_4,  виданих відповідно 19.04.1975р. та 22.10.1991р./а.с.19-22/  Житомирським міським відділом ЗАГС  та копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5, виданого виконком Станишівської сільради Житомирського району Житомирської області 18.05.2009р./а.с.6./.

    Відповідач ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6, виданого 30.06.2009р. відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції /а.с.68/ і є спадкоємцем першої черги  відповідно до ст.1261 ЦК України.

    Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги,  яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

     Як видно з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 помер у віці 46 років.

     Із показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, видно, що  ОСОБА_4  не потребував сторонньої допомоги, самостійно відвідував громадські місця, виконував будівельні роботи;  між батьком і сином були добрі відносини.

    Суд дав належну оцінку показам свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

    За договором про банківський вклад від 12.06.2007р. /а.с.27-28/ та відомостей про рух коштів за даним договором/а.с.63-64/ видно,  що ОСОБА_4 за життя мав валютний вклад у ПАТ „Промінвестбанк”,  з якого отримував відповідні відсотки.

    З виписки з амбулаторної карти ОСОБА_4/а.с.69/, останній 23.10.2008р. наглядався у лікарів з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта при стадії помірного загострення та з приводу дисциркуляторної енцефалопатії П ступеню атеросклеротичної.

    Даних про те, що це захворювання є тяжким, чи внаслідок цього захворювання спадкодавець при житті був калікою чи перебував у безпорадному стані суду не надано.     Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

    Оскільки позивачкою не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, то суд першої інстанції  прийшов до правильного висновку, відмовивши у їх задоволенні.

    Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

    Рішення райсуду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування немає.

    Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів

                                                                   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Житомирського райсуду Житомирської області від 19 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України  протягом 20 днів.

Головуючий:                                                                          

Судді: