УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 22ц/5766 Головуючий в суді 1-ї інстанції Слюсарчук Н.Ф.
Категорія 41 Доповідач Зарицька Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року м. Житомир
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :
головуючої – судді Зарицької Г.В.
суддів: Рафальської І.М., Балашкевича С.В.
при секретарі Пюрі Г.В.
з участю: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, СГІРФО Богунського РВ УМВС України в Житомирській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2010 року
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_2, СГІРФО Богунського РВ УМВС України в Житомирській області та просив постановити рішення про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні будинком шляхом зняття відповідача з реєстраціного обліку. В обґрунтування вимог зазначав, що йому на праві особистої власності належить Ѕ ідеальна частина домоволодіння АДРЕСА_1. 28.08.1993 року між відповідачем та його дочкою був укладений шлюб. Після укладення шлюбу 02.04.1996 року відповідач був зареєстрований у зазначеному будинку. 04.11.2008 року шлюб між дочкою та відповідачем розірвано і ОСОБА_2 забрав свої особисті речі та вибув на проживання в АДРЕСА_2. Знятися з реєстраційного обліку відповідач відмовляється. Вважав, що реєстрацією порушуються його права власника, передбачені ст.391 ЦК України. Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2010 року позов задоволено.
Суд ухвалив усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_4 на праві власності Ѕ ідеальною частиною домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом зобов’язання СГІРФО Богунського РВ УМВС України в Житомирській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У судове засідання апеляційної інстанції позивач ОСОБА_4 не з’явився.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач не проживає у спірному жилому будинку, що належить позивачу, з листопада 2008 року, а лише зареєстрований у ньому, в зв’язку з чим порушуються права власника, передбачені ст. 391 ЦК України.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Колегією суддів установлено, що позивачу на праві особистої власності належить Ѕ ідеальна доля домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво №5-498 від 10.12.1976 року (а.с.5).
28.08.1993 року між дочкою позивача ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб (а.с.8).
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 вселився у спірний будинок, як член сім’ї власника цього будинку та 02.04.1996 року був зареєстрований у ньому (а.с.14-17).
Відповідно до ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року №1382-У1 питання про зняття з реєстрації колишніх членів сім’ї власника будинку залежить, зокрема, від вирішення питання про втрату ними права користування жилим приміщенням , яке регулюється нормами житлового і цивільного кодексів (статті 71, 72, 156 ЖК, ст.405 ЦК).
Як видно з матеріалів справи, позовні вимоги до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням ОСОБА_4 не заявляв та судом вони не вирішувалися.
Ухваливши рішення про зняття відповідача із реєстраційного обліку без вирішення у встановленому законом порядку з дотриманням положень ст.11 ЦПК України питання про наявність чи відсутність у нього права користування жилим приміщенням, суд порушив норми матеріального і процесуального права.
Допущені судом порушення процесуальних і матеріальних норм права призвели до ухвалення незаконного рішення, у зв’язку з чим оскаржуване рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду україни протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: