УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22 ц /3732                                                              Головуючий у 1-й інстанції Чичирко В.А.

Категорія  57                                                                      Доповідач Зарицька Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в  складі:

головуючої - судді       Зарицької Г.В.

суддів:                           Рафальської І.М., Балашкевича С.В.

з участю секретаря      

судового засідання       Пюри Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації м. Києва про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації   на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 28 квітня 2010 року

встановила:

    У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації м. Києва та просив визнати дії управління щодо невиплати в повному обсязі доплати громадянам, які працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення неправомірними, стягнути з відповідача на його користь доплати до заробітної плати за період з січня 1998 року по грудень 2005 року у розмірі 41101,69 грн. В обґрунтування вимог зазначав, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи   3-ої категорії.  З грудня 1997 року по березень 2007 року працював в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області на посаді провідного спеціаліста відділу екологічного контролю на митному кордоні смт. Вільча Поліського району Київської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів  Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України №17-р від 12.01.1993 р. відноситься до зони безумовного (обов’язкового) відселення. У порушення вимог ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплата до заробітної плати виплачувалася їй у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р.

    Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 28 квітня 2010 року позов задоволено частковою.

    Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації м. Києва по проведенню виплат, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, передбаченому постановою КМ України №836 від 26.07.1996 р. неправомірними.

    Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2005 р. в сумі 38499,35 грн.

      У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

    В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації м. Києва просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

    Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

    Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

    Як видно з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції позивач є потерпілим 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи. У період з 08.12.1997 року по 20.03.2007 року працював в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища на митному кордоні смт. Вільча Поліського району Київської області. Відповідно до Переліку населених пунктів  Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України №17-р від 12.01.1993 р., смт. Вільча відноситься до зони безумовного (обов’язкового) відселення.

    Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував вимог ст.99 КАС України та в порушення вимог ст.100 КАС України безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача 38499,35 грн. доплати до заробітної плати за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2005 року. В суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні судом вимог ст.99 КАС України.

    Враховуючи наведене, колегія суддів постанову суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

      Апеляційну скаргу управління  праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 28 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

      У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і оскарженню в касаційному не підлягає.

Головуюча                                                Судді: