УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22-133/2007 Головуючий у 1 інстанції Чебанов О.О.
Категорія 18 Доповідач Баркова Л.Л
20 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л. І.
суддів Баркової Л.Л., Трушкова М.М.
при секретарі: Фік К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики
за апеляційною скаргою відповідача на рішення Приморського районого суду міста Маріуполя від 23 листопада 2006 року
встановила:
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено . На користь ОСОБА_1. стягнуто з відповідача ОСОБА_2. суму боргу за договором позики, укладеного 17 червня 1995 року, з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 38882 гривні 47 коп., судові витрати на юридичну допомогу 350 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. та на користь держави судовий збір 388 грн.82 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, в позові про стягнення з нього суми боргу відмовити. Посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, не допитано свідків, які б підтвердили, що розписка написана ним під впливом позивача, що останній пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2., який просив апеляційну скаргу задовольнити, пояснення позивача ОСОБА_1., його представника, адвоката ОСОБА_3, які просили відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача та заперечення відповідача, правильно застосував норми матеріального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами було укладено письмовий договір позики 5800 доларів США, що перебіг строку позовної давності переривався і почався заново з жовтня 2006 року, коли відповідач в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи визнав суму боргу.
Цей висновок суду підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами, які надані сторонами.
2
В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог процесуального закону їм надана належна правова оцінка.
Зі справи вбачається, що 17 червня 1995 року між позивачем і відповідачем укладено письмовий договір позики 5800 доларів США строком до 17 липня 1995 року.
Факт власноручного написання розписки відповідачем не оспорюється. Посилання відповідача на те, що розписку він написав і підписав від впливом позивача є неспроможними, такими, що спростовуються обставинами справи, дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи по його звинуваченню за ст.122 ч.І КК України, в процесі розслідування та розгляду якої відповідач визнавав факт позики у позивача 5800 доларів США.
Посилання відповідача ОСОБА_2. на те, що позивачем пропущено строк позовної давності є безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Як встановлено судом, відповідач з травня 1996 року за місцем проживання не знаходився, 26 травня 1996 року постановою слідчого Приморського районного відділу внутрішніх справ кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2. було зупинено останнього об"явлено в розшук.
Вирок Л Приморського районного суду міста Маріуполя від 28 березня 2006 року ОСОБА_2. визнано винним у спричиненні ОСОБА_1. тілесних ушкоджень середньої тяжкості на грунті особистих неприязних відносин. Заявлений ОСОБА_1. позов про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
В судовому засіданні сторони не заперечували, що неприязні відносини виникли між ними у зв"язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення боргу.
Доказів про те, що строк позовної давності позивач пропустив без поважних причин, що відповідач знаходився за місцем проживання останнім не надано і апеляційному суду.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивач не пропустив строку звернення до суду та правильно визначив розмір боргу.
Доводи ОСОБА_2. про те, що він позичав у ОСОБА_1. меншу суму спростовуються його ж поясненнями та матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновки суду. Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена
протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної
скарги безпосередньо до Верховного Суду. України.