УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

    головуючого                                             Меленчука B.C.

   суддів                                                       Лупінової Л.М., Салявіна С.В.

за участю прокурора                              Галані І.В.

захисника                                               ОСОБА_1.

    підсудних                                                ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року кримінальна справа у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця села Ново-Григорьевка Волноваського району Донецької

області, громадянина України, не судимого, працюючого бригадиром

вугільного складу локомотивного депо Волноваха, проживаючого в

місті Волноваха Донецької області,АДРЕСА_1                             

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, урод-

женця села Валерьянівки Волноваського району Донецької області,

                                                громадянина України, не судимого, працюючого трактористом ТОВ

СІК «Сокіл»,проживаючого в АДРЕСА_2

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця села Валерьянівки Волноваського району Донець-області, громадянина України, не судимого, не працюючого, проживаючого вАДРЕСА_2

повернуто Маріупольському транспортному прокуророві для організації додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4. обвинувачуються в тому, що ОСОБА_2., працюючи бригадиром вугільного складу локомотивного депо станції Волноваха Донецької залізниці, будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядницькі й адміністративно-господарські функції, за попередньою змовою із трактористами ТОВ СІК «Сокіл» ОСОБА_4. і ОСОБА_3. шляхом зловживання службовим становищем, в березні-квітні 2005 року незаконно, таємно викрали з вугільного складу локомотивного депо станції Волноваха 2 тони вугілля «насіннячка», які продали за 660 гривень жительці села Валерьянівка ОСОБА_5, у квітні

Справа № 11-111/2007                                                   Головуючий в 1 інстанції Кузьмін А.В.

Категорія 191 ч З КК України                                                 Доповідач МеленчукB.C.

2.

2005 року викрали зі складу 1 тону вугілля «насіннячка» й 1 тону вугілля «горішок», які продали жительці села Валерьянівка ОСОБА_6. за 630 гривень, наприкінці квітня 2005 року викрали зі складу 2 тони вугілля «горішок», які продали жительці села Валерьянівка ОСОБА_7. за 660 гривень, у травні 2005 року викрали зі складу 2 тони вугілля «насіннячка», які продали жительці ОСОБА_8. за 660 гривень, у травні 2005 року викрали зі складу 2 тони вугілля «насіннячка», які продали жителеві села Валерьянівка ОСОБА_9. за 660 гривень, у червні 2005 року викрали зі складу 1 тону вугілля «насіннячка» й 1 тону вугілля «горішок», які продати жителеві села Валерьянівка ОСОБА_10. за 630 гривень.

Усього за період з березня по травень 2005 року ОСОБА_2. викрав за попередньою змовою із ОСОБА_4. 4 тони вугілля марки АС на загальну суму 1 тисяча гривень і із ОСОБА_3. 4 тони вугілля марки АС й 4 тони вугілля марки AM на загальну суму 2120 гривень.

Направляючи справу прокуророві, суд першої інстанції дав вказівку про необхідність у ході додаткового розслідування провести документальну ревізію за увесь період роботи ОСОБА_2. на складі, додатково допитати всіх працівників вугільного складу, громадян, що одержували вугілля на складі, переважити вугілля у громадян при його наявності, провести оперативні заходи, установити можливість умисне створення ОСОБА_2. надлишків вугілля на складі, а потім його розкраданні, шляхом опитування громадян, які одержували вугілля на складі, перевірити доводи підсудних про покупці у них талонів на вугілля з наступним оформленням, оплатою й вивозом вугілля, а також виконати інші слідчі й оперативні заходи якщо буде потреба.

Прокурор, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляцію, у якій порушує питання про скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Обґрунтовуючи свою апеляцію, прокурор в ній вказує., що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, які призвели до незаконного й необгрунтованого висновку, а у подальшому і рішення про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Прокурор стверджує, що в ході досудового слідства й судового доручення, надісланого судом органу досудового слідства в порядку статті 315-1 КПК України були здобуті достатні докази, що свідчать про доведеність провини підсудних, яким судом не дана належна оцінка.

Крім того, на думку прокурора, вказівка в постанові суду про переваження вугілля в громадян є безглуздим на сьогоднішній день після 1,5 років, які сплили від дня покупки вугілля. Версія підсудних про скупку талонів на вугілля у громадян на складі була ретельно перевірена в судовому засіданні, тому повторно перевіряти дані обставини немає необхідності.

               Заслухавши доповідача, думку прокурора про незаконність судового рішення й

необхідність скасування постанови суду, пояснення підсудних й їхніх захисників про необґрунтованість апеляційних вимог прокурора і законність судового рішення, перевіривши матеріали кримінальної справи и, обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню по наступних підставах.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, направляючи справу на досудове розслідування, керувався положеннями статті 281 КПК України, що передбачає повернення   справи на додаткове  розслідування  за мотивами неповноти або

3

неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

' Такі ж роз'яснення викладені й у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України '№2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування».

Як видно, ні зазначена норма кримінального закону, ні роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України не передбачають повернення справи на додаткове розслідування з ініціативи суду.

Тим часом, із протоколу судового засідання вбачається, що суд вийшов у дорадчу кімнату, по виходу з якої відновив судове слідство й за своєю ініціативою поставив на обговорення перед учасниками судового процесу питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

При цьому, із протоколу судового засідання по справі не видно, які обставини залишилися не з'ясованими й, не дослідженими судом під час судового слідства, що перешкодили ухвалити вирок й, що послужили підставами суду вийти з дорадчої кімнати й відновити судове слідство.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав, що справа направляється у зв'язку з тим, що доводи підсудних не представилося можливим /перевірити шляхом надіслання судового доручення.

Тим часом, стаття 315-1 УПК України передбачає, що при надісланні судового доручення органу досудового слідства, суд повинен у своїй постанові вказати  які саме обставини необхідно з'ясувати і які слідчі дії необхідно провести. Дані вимоги процесуального закону судом першої інстанції не дотримані.

При цьому ті вказівки, що вказані в постанові суд в змозі виконати сам шляхом надіслання судового доручення.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що не дотримання судом вимог закону не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Аналізуючи вказівки, дані судом першої інстанції органу досудового слідства й, викладені в постанові суду, на думку колегії суддів, є такими, які не можуть бути здійсненні органом досудового слідства внаслідок того, що пройшов тривалий час, тобто втрачені час і можливість видобутку доказів. Тому, у цій частині апеляційні вимоги прокурора є обгрунтованими.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що кримінальна справа судом першої , інстанції   спрямована   органу   досудового   слідства   без   наявності   на   те,   законних   й обгрунтованих підстав.

При таких обставинах, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд тим же складом суду, оскільки повернення справи на додаткове розслідування не є остаточним рішенням у справі, яке б свідчило про висловлення судом своєї думки про доведеність або недоведеність провини підсудних.

При новому розгляді справи, суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, а так само вжити заходів до розгляду справи й відповідно до вимог статті 327 УПК України й роз'яснень, викладених у пункті 10 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України, і

4.

прийняти остаточне рішення в справі в залежності від встановлених обставин, наданих суду та досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Керуючись статтями 362,365,366 УПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року про повернення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3 й ОСОБА_4 по статті 191 частини З КК України на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у тому ж складі суду.

Запобіжний захід підсудним залишити підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Л.М. Лупіна

B.C. Меленчук

С.В. Салявін