ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 жовтня 2010 р.           Справа № 2-а-3465/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання:   Педорук Олесі Сергіївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Василик Р.А.

відповідача :   не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Шаргородського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шаргородському районі   

до:   державного підприємства "Мурафський кар’єр"  

про: стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17861,86 грн.

ВСТАНОВИВ :

до суду звернувся Прокурор Шаргородського району в інтересах Державної  податкової інспекції у Шаргородському районі з позовом до державного підприємства "Мурафський кар’єр" про стягнення боргу.

За відповідачем станом на 18.08.2010 року утворилася заборгованість по сплаті земельного податку у розмірі 17861,86 грн., що підтверджується податковою вимогою, обліковою карткою платника податку за 2007-2010р.р., розрахунком по земельному податку, а тому позивач просить суд винести рішення про стягнення коштів з ДП "Мурафський кар’єр" в рахунок погашення податкового боргу у сумі 17861,86 грн.

В судове засідання представник прокуратури не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень відповідач  належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Однак, в судове засідання відповідач не з'явився. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши доводи представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач взятий на податковий облік 18.10.1991р. у ДПІ у Шаргородському районі.

Судом встановлено, що станом на 18.08.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку у розмірі 17861,86 грн. Факт заборгованості

підтверджується копією облікової картки платника податку за 2007р.-2010р.; копіями податкових вимог №1/3 від 01.10.2001р., №2/193 від 06.11.2001р.; копіями розрахунку по земельному податку №870, №255, №846, №562.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного  податку, а також орендної плати за земельні ділянки  державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою  центральним  податковим органом, з розбивкою  річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі ст. 17 “Про плату за землю” податкове  зобов'язання по земельному податку, а також  по орендній  платі  за  землі  державної та комунальної власності, визначене у  податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та  землекористувачами земельних ділянок за  місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.         

Відповідно до п. 5.4.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.  

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму податкового зобов’язання, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.          

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно до п. 3.1.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи  платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.      

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Мурафський кар’єр" (23552, Вінницька область, Шаргородський район, с. Мурафа, вул. Зарічна,1) активи в рахунок погашення податкового боргу перед місцевим бюджетом по земельному податку в сумі 17861 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 86 коп. (р/р 33211811700693 УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено:   22.10.10  

Суддя                       Жданкіна Наталія Володимирівна

22.10.2010