Справа № 1-123/2010р.

                                                           В И Р О К

                                  І М Е Н Е М                         У К Р А Ї Н И

22 жовтня  2010 року Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

                             головуючої-судді                             Кузюри В.О.

                             при секретарі                                    Голуб Л.Л.

                             з участю прокурора                         Павлюк Ю.О.

                             адвоката                                            ОСОБА_2

                              підсудної                                          ОСОБА_3

                             потерпілих                                        ОСОБА_4, ОСОБА_5

                             представника потерпілої                 ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця кримінальну  справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки  АДРЕСА_1 зареєстрована АДРЕСА_2 , українки , громадянки України , не заміжньої  , не працюючої , освіта неповна середня   , раніше  судимої  Бобровицьким районним судом Чернігівської області 17.03.2010 року за ст. ст. 75,104, 185 ч.2 ,  до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік   , в скоєному, передбаченому ст.190 ч.2 КК України , -

                                                      В С Т А Н О В И В :

       03.07.2010 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 прибула  до палати № 2 дитячого відділення  Бобровицької центральної районної лікарні , що в АДРЕСА_3 , де перебувала на лікуванні  малолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , де шляхом  обману та зловживання довірою  останньої , повторно з метою  заволодіння чужим майном взяла в ОСОБА_5   мобільний телефон марки «Самсунг» , вартістю 250 грн., який належить її матері  ОСОБА_4 , щоб послухати музику та пообіцявши повернути телефон .

ОСОБА_5  дала телефон , після чого ОСОБА_3 забрала телефон  та зникла . Телефон   пізніше продала , а гроші використала для власних потреб.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнала повністю та пояснила  , що  03.07.2010 року вона поїхала в с. Озеряни Бобровицького району до ОСОБА_7 , проте так як її не було , то вона поїхала в м. Бобровиця до ОСОБА_8 . Біля Бобровицької районної центральної лікарні  зустріла ОСОБА_5  та ще там були дівчата. Трохи поговоривши з ОСОБА_5 вона піднялася з нею в палату. В палаті вона написала на аркуші паперу , щоб інші не чули про що вона просить, прохання , щоб ОСОБА_4 дала свій телефон послухати музику. З ОСОБА_5 вони вийшли з палати і там  ОСОБА_4  дала їй свій телефон. З лікарні підсудна пішла до ОСОБА_8 , але тієї не було , а була подруга ОСОБА_9 , якій вона показувала телефон. Потім поїхала до ОСОБА_7 в с.  Озеряни , де вона також показувала телефон , а брат ОСОБА_7 ставив телефон на зарядку. У ОСОБА_7  підсудна заночувала , а потім поїхала в с. Сокиринці  до ОСОБА_10 , куди приїхала 06.07.2010 року . Коли ОСОБА_10 прийшла з навчання , то вони пішли продати телефон. По дорозі зустріли знайомого ОСОБА_11 , якому і продали за 200 грн.

Гроші витратили на продукти харчування та спиртне.

 В скоєному розкаюється , просить її суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4  в судовому засіданні пояснила , що  вона в м. Ніжин придбала телефон «Самсунг»  , який дала своїй дочці ОСОБА_12 , так як та мала  їхати на відпочинок до Італії. 03.07.2010 року дочка подзвонила та сказала , що вона дала телефон своїй подрузі  ОСОБА_3 , а та забрала його  зникла з ним.  Потерпіла пішла в міліцію та написала заяву по даному факту. На даний час  телефон повернули , а тому претензій не має до підсудної.

Потерпіла ОСОБА_5  по факту заволодіння дала покази аналогічні тим , що і підсудна та її мати.

Крім особистого визнання вини підсудною  , її  вина підтверджується  також:

- даними протоколу  виїмки , відповідно до якого підсудна добровільно  в приміщенні Бобровицького РВ УМВС України  видала сім-картку  оператора «Діджус»  та пояснила , що це з телефону , який забрала у ОСОБА_5   (а.с. 21 )   ,

- даними протоколу  виїмки  від 15.07.2010 року  у жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13  телефону «Самсунг» , який , як він пояснив,  він придбав у ОСОБА_3  (а.с.51 )  ,

-даними протоколів допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_5.(а.с.75,77) , які дали покази щодо  знаходження в ОСОБА_3 телефону «Самсунг»  , які узгоджуються з показами  підсудної  ,  та іншими доказами зібраними та перевіреними в судовому засіданні.

    Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та даючи їм правову оцінку суд приходить до висновку , що вина підсудної  доведена повністю,  її дії кваліфіковані вірно по ст.190 ч. 2 КК України ,  так як вона   вчинила заволодіння чужим майном , шляхом зловживання довірою , повторно  .

    Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину , обставини , що пом”якшують та обтяжують покарання , особу винного.

    Обставинами , що  пом”якшують покарання суд визнає    сприяння в розкритті злочину , визнання вини , розкаяння в його скоєнні.

    Обтяжуючою  обставиною  суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої особи.

    За місцем проживання  та навчання підсудна характеризується  негативно , раніше судима , злочин вчинила в період іспитового строку .

З урахуванням всіх обставин по справі  суд вважає , що ОСОБА_3 необхідно   призначити покарання  з  ізоляцією від суспільства , передбачене санкцією  статті  в вигляді позбавлення волі .Остаточне покарання  визначити відповідно до ст.71 КК України , частково приєднавши не відбуту частину за попереднім вироком .

Речові докази по справі : сім картка мобільного оператора «Діджус» з мобільним номером НОМЕР_1, мобільний телефон марки «Самсунг» , передані на зберігання ОСОБА_4 залишити в її розпорядженні .

    По справі не   заявлявся цивільний позов.    

Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України , суд , -

                                                           З А С У Д И В :

 ОСОБА_3   визнати винною  в скоєнні злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України та призначити їй покарання в вигляді позбавлення волі строком  1 (один ) рік.

Відповідно до ст. 71 КК України   остаточне покарання визначити 2 (два)  роки 6 (шість )  місяців позбавлення волі.  

Речові докази по справі : сім картка мобільного оператора «Діджус» з мобільним номером НОМЕР_1, мобільний телефон марки «Самсунг» , передані на зберігання ОСОБА_4  залишити в її розпорядженні .

Міру запобіжного заходу для  ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу залишити без змін- взяття під варту з утриманням в СІЗО № 31 Держдепартаменту України  з питань виконання покарань в Чернігівській області .

    Зарахувати в час відбування покарання  ОСОБА_3 весь час   перебування  в ІТТ та під вартою , починаючи з 08 липня 2010 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту проголошення , а для засудженої ОСОБА_3 з часу отримання копії  через Бобровицький районний суд.

                                                        Суддя: