Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-24008
Головуючий у1-й інстанції – Стрижеус А.М.
Доповідач – Пікуль А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гончара В.П.
Вербової І.М.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про захист прав споживача фінансово-кредитних послуг, визнання договору поруки недійсним
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про захист прав споживача фінансово-кредитних послуг, визнання договору поруки недійсним передана для розгляду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Не погодившись з таким вирішенням питання позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права при визначенні підсудності даної справи, просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Вирішуючи питання про передачу справи на розгляд до іншого суду суд першої інстанції виходив з того, що в даному конкретному випадку предметом позовних вимог ОСОБА_4 є договір поруки №467 від 12 січня 2009 року, укладений між ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк» і ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус». Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсним договору поруки, укладеного третіми особами на думку позивача всупереч його інтересам, оскільки позивач є боржником однієї із сторін цього договору, не перебуває у площині сфери дії спеціального законодавства про захист прав споживачів.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, викладеним у позовній заяві.
Те, що ОСОБА_4 перебуває у договірних правовідносинах із ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк» у зв’язку з отриманням від останнього споживчого кредиту, не дає суду підстав ототожнювати правовідносини між Банком і позивачем із правовідносинами між ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк» і ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», які випливають з договору поруки. А те, що позивач подав свій позов під заголовком «про захист прав споживача фінансово-кредитних послуг» (а.с.3), не є для суду безумовною підставою для застосування п.5 ст.110 ЦПК при визначенні підсудності даної справи.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про підсудність даної справи за місцезнаходженням відповідачів є правильним, доводами апеляційної скарги не спростовується, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись ст.303, 307, ст.312-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: