Справа № 22-23519/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Гримич М.К.
Доповідач – Олійник А.С .
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Наумчука М.І., Шахової О.В.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року
в с т а н о в и л а:
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 146).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність принципу верховенства права. В апеляційній скарзі вказано на принцип правової визначеності відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Суд першої інстанції всупереч ст. 61 ЦПК України не взяв до уваги ухвалу Апеляційного суду м.Києва, якою було залишено без змін рішення Печерського районного суду м.Києва, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про вселення у жиле приміщення було відмовлено та визнано, що вона не має права користуватися ним. Крім того, судом створено ситуацію, відповідно до якої відповідач ОСОБА_2 не має права на вселення до квартири, але має право на проживання у ній (а.с. 152-153).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечили доводи апеляційної скарги, просять її відхилити.
Третя особа про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання свого представника не направила.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 28 лютого 1997 року квартира АДРЕСА_1 була приватизована у рівних частинах ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
24 грудня 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подарували ОСОБА_1 належні їм частини квартири АДРЕСА_1 у м.Києві. Позивач ОСОБА_1 стала власником цієї квартири.
Згідно форми № 3 у квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (онука ОСОБА_2.) та ОСОБА_5 (правнук ОСОБА_2).
Із змісту позовної заяви вбачається та було підтверджено у суді першої та апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користуватися квартирою з тих підстав, що відповідач виїхала з квартири влітку 2009 року. Площа квартири є недостатньою для проживання у ній відповідача. Крім того, відповідно до ст. 116 ЖК України відповідач систематично порушує правила співжиття.
Із змісту позовної заяви випливає, що до залишення належної на праві власності квартири позивачу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 проживала у цій квартирі; саме позивач попросила переїхати відповідача тимчасово проживати до іншого помешкання; сторонами було погоджено, що відповідач повернеться проживати у спірну квартиру.
У позовній заяві позивач вказує на виселення відповідача як члена сім’ї власника квартири.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 зверталася до суду із позовом про визнання недійсним договору дарування та вселення у спірну квартиру.
Такі дії ОСОБА_2 не можуть свідчити про добровільне залишення нею квартири та відсутність у неї бажання користуватися нею.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Доводи апеляційної скарги про те, суд не взяв до уваги судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необгрунтваними.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 2 березня 2010 року та ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12 травня 2010 року не встановлені обставини щодо підстав користування квартирою відповідачем ОСОБА_2, а зазначено про факт залишення квартири останньою після відчуження нею своєї частки на користь ОСОБА_1 (а.с.42, 158).
Водночас подання 30 березня 2010 року ОСОБА_1 позову до суду про визнання її матері ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою, тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції, та продовження розгляду справи після постановлення ухвали апеляційним судом, судові рішення у яких, на думку апелянта не було враховано судом першої інстанції під час розгляду справи, свідчать про визнання нею того фату, що відповідач користувалася квартирою та визнання за нею після укладення договору дарування права користуватися квартирою.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 2 березня 2010 року та ухвала Апеляційного суду м.Києва від 12 травня 2010 року не мають преюдиції для суду у вказаній справі, виходячи із підстав пред’явленого ОСОБА_1 позову.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: