Судове рішення #11443152

Справа № 22-10153/10                    

Головуючий у 1 інстанції:   Коробенко С.В.

                            Доповідач: Немировська О.В.

                                                                  УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня    2010  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:       головуючого  - Немировської О.В.

              суддів – Черненко В.А., Чобіток А.О.

               при секретарі – Поліщук-Цвєтошенко  Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу  за апеляційною  скаргою  Управління Пенсійного фонду України в  Солом‘янському районі м. Києва  на  постанову  Солом‘янського районного суду м. Києва від   27.04.2010 р.  по  справі за позовом   ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м. Києва  про визнання дій протиправними та зобов‘язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у  перерахунку їй пенсії у відповідності з вимогами ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням  показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому  по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується за календарний рік, що передує року перерахунку – 2008 рік, та зобов‘язати відповідача здійснити відповідний перерахунок з 01.02.2009 р.

Постановою   Солом‘янського   районного суду м. Києва від   27.04.2010 р. позов було задоволено.

В апеляційній скарзі  відповідач просить  постанову  суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В.,   дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла  висновку, що апеляційна скарга  відповідача не підлягає задоволенню за такими підставами.

Позивачка в своєму позові посилалася на те, що відповідач в порушення вимог ст. 40, 42 Закону України  «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» відмовляється проводити перерахунок призначеної їй пенсії із застосуванням показника за 2008 р. починаючи з 01.02.2009 р.

Постановою Солом‘янського районного суду м. Києва від  27.04.2010 р.  було визнано дії відповідача протиправними  та зобов‘язано здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач  перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер, і  при цьому має право на перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами справи.

             Перерахунок пенсії проведено відповідачем  із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік із врахуванням  положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 " Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та з посиланням на лист Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року №4096/02-01, що не відповідає вимогам статей 40, 42 Закону №1058-ІV.

              Однак,  положеннями ст. 42 ч.4 Закону №1058-ІУ (в редакції Закону від 22 травня 2008 року) встановлено, що перерахунок пенсії застрахованої особи після призначення пенсії провадиться, зокрема, із заробітної плати за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, при цьому зміни, внесені підпунктом "6" підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, тобто з 22 травня 2008 року відновлена норма закону, згідно якої при перерахунку пенсії повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

               Ухвалюючи рішення суд першої інстанції також встановив, що посилання представників відповідача на необхідність застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії у 2009 році у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання питання визначення даного показника на вказаний період не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки дане твердження порушує принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), право громадян на соціальний захист (ст.46 Конституції України), при цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих, прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

              Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що застосуванню підлягають положення Закону  «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування». За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є протиправними.

                Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги  відповідача про те що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось», не може бути взято до уваги, оскільки вказаним рішенням  визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».  

             Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

               Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008  № 10-рп/2008 (v010p710-08) зазначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись  ст.ст. 303, 304, 313-317  ЦПК  України, колегія суддів

                                                           ухвалила:

апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Солом‘янському районі м. Києва  відхилити, а постанову Солом‘янського районного суду м. Києва від 27.04.2010  р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація