Справа № 2-а-92/2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Павленко О.В.,

при секретарі Левошко І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про перерахунок і виплату пенсії згідно ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в якому просить визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати державної і додаткової пенсій в меншому розмірі ніж передбачено Законом неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року по дату винесення судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи 1 категорії захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв’язку з цим вказує, що відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, його пенсія не може бути нижчою шести мінімальних пенсій за віком. Крім того відповідно до ст. 50 вказаного Закону, він має право на додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Також вказує, що ч. 3 ст. 67 цього Закону передбачає, що у випадку збільшення прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, збільшується і розмір пенсії. Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області з проханням провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 50 та ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку йому було відмовлено. Відмову в проведенні перерахунку вважає не законною, такою, що суперечить чинному законодавству.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі.

Відповідач до суду не з’явився, надавши письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнає, вважає, що позов не ґрунтується на нормах чинного законодавства та таким, що не підлягає задоволенню, вказує, що відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, а витрати для виплати пенсії в розмірі визначеному ст. 50, 54 вказаного Закону, законодавством не передбачені. Також зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якими встановлені розміри державної та додаткової пенсії та вказує, що позивачу пенсія виплачувалася відповідно до цих розмірів. Вказує, що Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено з 01.07.2008 року мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідам ІІІ групи – 980,00 грн.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Судом встановлено що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, як інвалід ІІІ групи 1 категорії захворювання, яке пов’язане з  роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам ІІІ групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 цього ж Закону передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону, має право отримувати додаткову пенсію у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, при цьому згідно ст. 54 Закону, розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до Закону є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стаття 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно підпункту 12 пункту 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в новій редакції, а саме: особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам ІІІ групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також згідно підпункту 15 пункту 28 цього Закону, в новій редакції викладено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, у всіх випадках розмір пенсії для інших інвалідів ІІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, зміни внесені підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. Крім того, визначено, що дане Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 інвалідам ІІІ групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірі 15 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України  № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено з 01.07.2008 року мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідам ІІІ групи – 980,00 грн.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, а також враховуючи постанову пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року, в якій зазначено, що оскільки Конституція має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії, судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, але не суперечити їй.

Тому під час вирішення цього спору, суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилання відповідача на відсутність коштів, призначених для виплат пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд не може взяти до уваги, оскільки предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином строки звернення до суду, визначені ч. 2 ст. 99 КАС України, на неотримані позивачем суми доплати до пенсії, не розповсюджуються.

Виходячи з викладеного, вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Від сплати судового збору відповідач підлягає звільненню на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про перерахунок і виплату пенсії згідно ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати державної і додаткової пенсій ОСОБА_1 в меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати, за період з 22 травня 2008 року по 06 жовтня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча     О.В. Павленко