УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-12845

Головуючий у1-й інстанції – Дубінін В.І.

Доповідач – Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

        головуючого                 Пікуль А.А.

        суддів                     Закропивного О.В.

Прокопчук Н.О.

        при секретарі                 Голубенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах  ОСОБА_5 на рішення Деснянського  районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_6, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Лазарук Ольга Володимирівна, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, про визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на ? частину квартири в порядку спадкування обов’язкової частки у спадщині

в с т а н о в и л а:

Рішенням  Деснянського  районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  до ОСОБА_6 про визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_8, посвідченого 17 липня 2006 року, визнання права власності в порядку спадкування обов’язкової частки у спадщині на ? частину квартири АДРЕСА_1 відмовлено за безпідставністю заявленого позову.

Не погодившись з рішенням суду позивач через свого представника, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, ОСОБА_4, яка підтримала подану апеляційну скаргу, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1995 року належала в рівних долях ОСОБА_8 та ОСОБА_5

17 липня 2006 року ОСОБА_8 склала на користь ОСОБА_6 заповіт на все своє майно, у тому числі на ? частину квартири АДРЕСА_1, який посвідчений нотаріально.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Батько позивача, ОСОБА_9, син померлої  і спадкоємець першої черги за законом, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_5, хоча і був неповнолітнім на час відкриття спадщини, до кола спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначеного ч.1 ст.1241 ЦК України, не належить.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог  відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Відповідно до роз’яснень абзацу першого п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»  перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи викладене доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5, як неповнолітній внук померлої, спадкоємець за правом представлення ( ст.1266 ЦК), має право на обов’язкову частку у спадщині, є безпідставними. Інших доводів щодо неправильності ухваленого судом рішення апеляційна скарга не містить.  

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції  дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому   підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах  ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського  районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:             Судді: