__________________________________________________________________________                                                

                                                                                                            Справа № 2-2288/2010 року.                        

                      ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді:     Сватаненка В.І.

за участю секретаря:     Забегловської Ю.Г.,

за участю представника позивача – Харченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення „Одеської регіональної дирекції” Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 „Про стягнення заборгованості за кредитним договором”, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідачів про стягнення заборгованості, по якому просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 1105496,72 грн., заборгованість процентів за користування кредитом – 233994,34 грн., пеню за несплату процентів - 32284,48 грн., пеню за заборгованість по кредиту – 19815,77 грн., індекс інфляції на несплачені проценти – 18224,02 грн., індекс інфляції на заборгованість по кредиту - 5781,39 грн., а всього стягнути 1415596,72 грн., що еквівалентно 178736,96 доларам США. та судові витрати, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно, що передано в іпотеку за нотаріально посвідченим іпотечним договором - земельну ділянку площею 0,0356 га. за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу - ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідачі за кредитним договором не повертають позивачу отриманні грошові кошти та проценти за їх користування, чим порушуються права та інтереси позивача.

Відповідачі про час, дату та місце судового засідання неодноразово сповіщались належним чином, однак до суду не з”явились без поважних причин, у зв’язку з чим суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення у відсутності відповідачів.

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

27.05.2008 року між ВАТ ВТБ Банк та позичальником – ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 17/2302/08-Р (а.с.25-27 том № 1), відповідно до п. 1.1 якого банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) в сумі 145000 доларів США на строк 15 років до 2023 року включно з процентною ставкою за користування грошовими коштами 15 % річних.

Кредит був наданий відповідачу - позичальнику на власні потреби.

Факт отримання ОСОБА_2 кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № TR.9458.1. від 27.05.2008 року (а.с.33 том № 1).

Судом приймається до уваги, що 15.05.2009 року структурний підрозділ позивача – Одеська фiлiя ВАТ ВТБ Банк, який представляв інтереси банку з цієї справи був ліквідований згідно з рішенням спостережної ради вiд 27.01.2009 року, рішенням правління вiд 11.02.2009 року ВАТ ВТБ Банк та утворено на його основі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк, яке згідно Положення має право представляти інтереси банку перед третіми особами.

Пунктом 4.1 кредитного договору на позичальника покладений обов’язок повернути банку отриманий кредит та сплатити банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі та порядку, встановленому п.п. 8.1, 8.2, 8.3 кредитного договору.

Так, згідно до п.п. 8.1, 8.2, 8.3 кредитного договору, сплата банку процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому п. 1.1 кредитного договору здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2008 року. Погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в розмірі 805,56 доларів США, починаючи з червня 2008 року.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником в період з 21 по 28 число кожного місяця згідно з додатком № 1 до кредитного договору – графік, який є його невід’ємною частиною (а.с.28-29).

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок НОМЕР_3, відкритий в банку.

Так, з 27.06.2008 року по 28.11.2008 року ОСОБА_2 здійснила погашення платежів за кредитом на загальну суму 5417,08 доларів США, однак, з 30.12.2008 року у порушення п. 8.3 кредитного договору, ОСОБА_2 перестала здійснювати погашення кредиту.

Вищевикладені обставини підтверджуються виписками по особовому рахунку клієнта НОМЕР_3 USD та НОМЕР_4 USD   з 27.05.2008 року по 2.06.2009 року (а.с.34-40, 92-100 том № 1) та з 27.05.2008 року по 23.09.2009 року (а.с.4, 7-8 том № 2), з 27.05.2008 року по 19.04.2010 року (а.с.12, 15-16 том № 2), а також роздруківкою про рух по особовому рахунку (а.с.5-6, 9-11, 13-14, 17-18 том № 2).

Крім того, з 30.12.2008 року відповідач перестала сплачувати проценти за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим, виникла заборгованість зі сплати процентів за кредитом.

Згідно до умов кредитного договору, відповідач зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, в т.ч. несплати процентів за користування кредитом, в тому числі неналежної сплати процентів.

За невиконання (неналежне виконання зобов’язань) за кредитним договором передбачена відповідальність позичальника у вигляді нарахування штрафних санкцій.

У зв'язку із порушенням ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у позивача виникло право на дострокове стягнення сум боргу за кредитним договором.

6.03.2009 року банк звернувся до відповідача з вимогою погашення суми заборгованості за кредитним договором про що свідчить лист вимога (а.с.41 том № 1).

Так, згідно до п. 9.1. кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту, позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми та згідно п. 9.2. кредитного договору у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору та згідно з вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобов’язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до п.п. 9.1., 9.2 кредитного договору, відповідач повинен сплатити на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а саме: суму непогашеного кредиту; прострочену суму процентів за користування кредитними коштами, несплачену відповідачем; суму інфляційних нарахувань, від суми несвоєчасно повернутого кредиту за весь час прострочення; 30 % річних, обчислених від суми несвоєчасно повернутого кредиту за весь час прострочення; суму штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплати суми процентів за користування кредитом за кожен день прострочення; суму штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобов’язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання   або  одностороння  зміна  його умов  не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом.

Виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором було забезпечено укладенням 27.05.2008 року іІпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (а.с.47 том № 1). Предметом іпотеки виступила земельна ділянка площею 0,0356 га., в тому числі по угіддях: 0,0356 – під будівлями, лісами ті іншими угіддями, умежах згідно з планом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 21.03.2006 року на підставі рішення Одеської міської ради від 29.09.2005 року.  

Згідно до ст. 589 ЦК України,   ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статті 589 ЦК України,   ст. 7 Закону України «Про іпотеку»,   ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Пункти 4.1, 4.2 іпотечного договору передбачають, що іпотекодержатель – позивач за рахунок предмета іпотеки має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги і звернення стягнення на земельну ділянку, збитків, завданих порушенням основного зобов’язання та/або цього договору іпотеки.

У разі невиконання зобов’язань за кредитним договором та/або іпотечним договором, іпотекодержатель має право достроко стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов’язання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, зобов’язання відповідача за кредитним договором від 27.05.2008 року були забезпечені порукою шляхом укладення між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору поруки № 17/2302/08-ДП1 від 27.05.2008 року (а.с.30 том № 1).

Відповідно до п. 1 договору поруки № 17/2302/08-ДП1 від 27.05.2008 року ОСОБА_3 є поручителем ОСОБА_2, який поручився перед ВАТ ВТБ Банк за виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором від 27.05.2008 року № 17/2302/08-Р в повному обсязі.

Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до ст. 554 ЦК України, п.п. 4, 5 договору поруки, у разі невиконання боржником зобов’язання за кредитним договором, забезпеченого порукою, боржник – ОСОБА_2 і поручитель – ОСОБА_3 відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник враховуючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не установлено договором поруки.

Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов’язання за кредитним договором від 27.05.2008 року, позивач - банк в солідарному порядку має право стягнути з позичальника і поручителя – відповідачів суму заборгованості за кредитним договором.

6.03.2009 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з письмовою вимогою, у якій повідомив поручителя про порушення позичальником умов кредитного договору та вимагав від нього безпосередньо здійснити погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, про що свідчить лист-вимога (а.с.42 том № 1).

Однак, до сьогоднішнього часу відповідачі заборгованість перед банком не погасили.

 ОСОБА_3 так і не виконав дій, спрямованих на виконання зобов’язання по погашенню прострочених платежів за Кредитним договором 27.05.2008 р. № 17/2302/08-Р, у зв’язку з чим у відповідачів виникла солідарна заборгованість по кредитному договору в розмірі 1105496,72 грн., заборгованість процентів за користування кредитом – 233994,34 грн., пеню за несплату процентів - 32284,48 грн., пеню за заборгованість по кредиту – 19815,77 грн., індекс інфляції на несплачені проценти – 18224,02 грн., індекс інфляції на заборгованість по кредиту - 5781,39 грн., а всього 1415596,72 грн., що еквівалентно 178736,96 доларам США, що підтверджується відповідними  розрахунками (а.с.2-3 том № 2).

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України,  ст. ст. 15, 16, 526, 527, 530, 546, 625, 1046, 1050 ЦК України, суд, -

                                             ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення „Одеської регіональної дирекції” Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 „Про стягнення заборгованості за кредитним договором” задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 15.03.2004 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1, приватний будинок; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий  Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області 14.11.1997 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1, приватний будинок; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» (місцезнаходження:  65026, м. Одеса, пров. Червоний, 12, п/р 29095000015031 у ВАТ ВТБ Банк м. Київ, ОКПО: 14359319, МФО 321767) суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 1105496,72 грн.;  заборгованість  процентів за користування кредитом – 233994,34 грн.;  пеня за несплату процентів 32284,48 грн.;  пеня за заборгованість по кредиту – 19815,77 грн.;  індекс інфляції на несплачені проценти – 18224,02 грн.;  індекс інфляції на заборгованість по кредиту 5781,39 грн., а всього стягнути 1415596,72 грн., що еквівалентно 178736,96 доларам США. та судові витрати по 865 грн. с кожного,  шляхом звернення стягнення на майно, що передано в іпотеку за нотаріально посвідченим іпотечним договором - земельну ділянку площею 0,0356 га., (кадастровий номер 5110136900:13:012:0028), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 21.03.2006 року на підставі рішення Одеської міської ради від 29.09.2005 року № 4741-ІV.

 Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя :