Справа № 2-3572/2010

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

        6 жовтня   2010 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі :

 головуючого  -  судді  Божок С.К.

при секретарі  -  Грищенко К.Г.

 розглянувши   у відкритому   судовому засіданні   в залі суду в  м.  Вишгороді   Київської  області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Сувидської  сільської ради  Вишгородського району, третя особа : ОСОБА_3  про визнання права власності на спадкове майно  в порядку спадкування за заповітом

                        встановив :  

    Позивачі  звернулися до  суду з позовом  про визнання права власності на  спадкове майно після смерті   ІНФОРМАЦІЯ_1 р. батька ОСОБА_4  за заповітом на :  –   земельну ділянку

розміром 0,1521 га , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  для  ведення особистого селянського господарства.  На дану земельну ділянку  був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, але не зареєстрований у встановленому порядку, у зв”язку зі смертю померлий батько не встиг його отримати. Проте, зазначена земельна ділянка була передана батьку у власність ще у 2004 р. на підставі рішення Сувидської  сільської ради від 03.03.2004 р.  за № 56  і тому входить до складу спадщини.

    У  судовому засіданні позивачі підтримали доводи своєї   позовної заяви та просили задовольнити  позовні вимоги.

    Представник відповідача -  Сувидської сільської ради  в судове засідання не з»явився; про день час слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

    Третя особа в судове засідання  не з»явилася; про день час слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі

    За таких обставин, з урахуванням думки позивачів, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи   на підставі наявних у справі доказів , розглянувши справу в заочному провадженні згідно ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачів, перевіривши їх доводи доказами, суд дійшов  наступного.

    Позивачі по справі – є  дочками  ОСОБА_4  

    Згідно актового запису за № 6 від 12.03.2010 р. ОСОБА_4   помер  ІНФОРМАЦІЯ_1

    У відповідності до ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини  є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

    Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом . Заповіт не змінений та не скасований.

Спадкоємцями за заповітом  є позивачі та третя особа .

      Третя особа ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини за заповітом  після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 на користь позивачів  шляхом написання заяви у визначений законом строк до  Вишгородської  районної   державної нотаріальної контори.   Заява про відмову від прийняття спадщини  не відкликана.  

    Інших спадкоємці ні за законом ні за заповітом не має.

    Позивачі прийняли спадщину  за законом  після смерті батька,  звернувшись у встановлений законом  строк із заявою про прийняття спадщини до Вишгородської  районної  державної нотаріальної контори.

    Дані обставини підтверджується спадковою справою № 520/2010 р.  до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1  р.  ОСОБА_4, копія якої  знаходиться в матеріалах справи .

      Стаття 1218 ЦК України зазначає, що до складу спадщини  входять усі права та обов”язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Стаття 1225 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.. 125 ЗК України  право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає після  одержання її власником або користувачем документа , що посвідчує право власності або право користування  земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку  і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

 У судовому засіданні  позивачі не довели, що ОСОБА_4 за життя отримав право власності  на земельну ділянку   і це право не припинено у зв”язку з його смертю і тому має входити до складу спадщини. Доводи позивачів, про те, що померлому ОСОБА_4  зазначені земельні ділянки належали на підставі  рішення  Сувидської сільської ради   Вишгородського району від 03.03.2004 р. за № 56  не заслуговують на увагу, оскільки  померлий ОСОБА_4 за життя не отримав  Державних актів на право приватної власності на землю , якими посвідчуються  право власності на земельні ділянки,  та не зареєстрував їх у встановленому порядку.  Позов не   підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 3, 10, 60,  212, 213, 215, 88,224  ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1220, 1233, 1235, 1268, 1269 ЦК України, ст.. 125 ЗК України  суд

                    Вирішив:

    У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів  з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області  через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя